Справа № 606/1964/16-к
23 січня 2017 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської обл.
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши матеріали кримінального провадження № 12016210170000386 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Старе Місто, Бережанського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, інвалід ІІІ групи, приватного підприємця, депутатом не являється, раніше не судимої, передбаченого,
ч. 1 ст. 125 КК України,-
25 жовтня 2016 року, приблизно о 08:30 год. на ринку, що розташований по вул. Паращука, м. Теребовля між приватними підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які здійснюють торговельну діяльність на вказаному ринку, через малозначимі причини виник конфлікт.
В ході даного конфлікту ОСОБА_4 знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи цілеспрямовано, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , умисно нанесла один удар ногою в нижню третину правої гомілки останньої та на цьому вказаний конфлікт, який тривав біля 5 хв. був завершений.
В результаті удару ОСОБА_4 , ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден нижньої третини правої гомілки, які відповідно до п.п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (наказ № 6 МОЗ України, Київ, 1995) належать до легких.
ОСОБА_4 у вчиненому щиро розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування і які доводять її вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду, та дала показанння, що в жовтні 2016 року вона приїхала на ринок в м. Теребовлі, де розклала стіл для торгівлі. До неї підійшла потерпіла і між ними виник словесний конфлікт під час якого вона копнула ногою потерпілу в ногу.
За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, переконавшись в істинності та добровільності позиції обвинуваченого ОСОБА_4 про відмову у дослідженні доказів, його правильному розумінні недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та позбавлення права на оскарження фактичних обставин вчинених нею кримінального правопорушення, вважає визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись тільки допитом обвинуваченої.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і що її дії кваліфіковано правильно, як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання, необхідного й достатнього для виправлення ОСОБА_4 відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, її позитивну характеристику, а також те, що вона раніше не судима, відповідно до ст. 66 КК України обставини, які пом'якшують покарання - повне визнання вини та щире каяття, всебічне сприяння органу досудового слідства у розслідуванні злочину, приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 349, 374-376 КПК України, суд, -
Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 850 грн. в доход держави.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом тридцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ ОСОБА_6