Номер провадження: 22-ц/785/1435/17
Головуючий у першій інстанції Горобець В. Л.
Доповідач Калараш А. А.
23.02.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Калараш А.А.
суддів - Заїкіна А.П.,Погорєлової С.О.
з участю секретаря - Гарбуз В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського районного суду Одеської області від 29 листопада 2016 року,-
встановила:
У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 29 листопада 2016 року позовну заяву повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою направити справу до Миколаївського районного суду Одеської області суду для вирішення іншим складом суду питання про відкриття провадження та подальшого розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню,з постановленням нової ухвали про передачу питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу та повертаючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції, посилався на те, що позивачем не були усуненні недоліки на які звернув увагу суд першої інстанції ухвалою суду від 09.11.2016 року.
Проте з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна.
Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги з наступного.
Виходячи з матеріалів справи вбачається ,що у листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського районного суду Одеської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди(а.с.24).
Відповідно до заявлених позовних вимог,ОСОБА_2 просив стягнути на його користь солідарно з відповідачів в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 50000 грн. та в рахунок відшкодування компенсації моральної шкоди 20000 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (у под.. «Закону») в редакції станом на листопад 2016 року судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати ,встановленої законом на 1 січня календарного року ,в якому відповідна заява або скарга подається до суду -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року становив 1378 грн.
Відповідно до п.2.1.ст.4 Закону ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином ,ОСОБА_2 при поданні позовної заяви майнового характеру мав сплатити судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Відповідно до п.2.2.ст.4 Закону ставки судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлюються у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати .
Таким чином, ОСОБА_2 при поданні позовної заяви немайнового характеру мав сплатити судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.
Відповідно до п.3 ст.6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, позивач при зверненні до суду мав сплатити 826 грн. 40 коп.
Суд першої інстанції вирішуючи питання про розмір судового збору ,який мав сплатити позивач, невірно застосував п.2.1.ст. 4 Закону , оскільки наведений судом першої інстанції розмір ставки судового збору стосується юридичних осіб та не звернув уваги на те,що позов поданий фізичною особою у листопаді 2016 року.
Суд першої інстанції при залишенні позову ОСОБА_2 без руху припустився помилки та у подальшому не мав правових підстав повертати позов.
Доводи апеляційної скарги щодо неотримання позивачем ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не заслуговують на увагу ,оскільки такий довід спростовується зворотнім поштовим повідомленням № 6700000394940 ,відповідно до якого ОСОБА_2 особисто отримав 22.11.2016 року ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без руху (а.с.8).
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо помилкової відмови судом першої інстанції у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочку сплати судового збору,оскільки суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. 82 ЦПК України вірно навів правове обґрунтування такої відмови.
За таких підстав, відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, питання про відкриття провадження у справі передати до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись п.3 ч.1 ст.312, ст..ст.315,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Миколаївського районного суду Одеської області від 29 листопада 2016 року скасувати.
Питання про відкриття провадження у справі передати до Миколаївського районного суду Одеської області на новий розгляд.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.А. Калараш
А.П. Заїкін
С.О.Погорєлова