Справа №359/892/17
Провадження №1-кп/359/166/2017
28 лютого2017 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42017110000000043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2017 року, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин Київської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , -
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України , -
ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КК України, за наступних обставин.
Згідно наказом ТУ Національної поліції України у м. Києві № 373 о/с від 05.05.2016 року, ОСОБА_4 призначено на посаду поліцейського відділення № 1 взводу № 1 роти № 6 батальйону конвойної служби ГУ НП у м. Києві.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_4 , займаючи посаду поліцейського відділення № 1 взводу № 1 роти № 6 батальйону конвойної служби ГУ НП у м. Києві, є працівником правоохоронного органу.
Упродовж 2016 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_4 , зареєструвався в соціальній мережі "Вконтакті", інтернет ресурс - "htрр//vк.соm", під ніком « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Під час реєстрації ОСОБА_4 погодився з умовами соціальної мережі, про що зробив відповідну відмітку та особисто створивши логін та пароль доступу до своєї сторінки, унеможлививши подальше несанкціоноване втручання в роботу сторінки та набув прав адміністратора вказаної сторінки. Зареєструвавшись як користувач соціальної мережі "Вконтакті" ОСОБА_4 , ознайомився до моменту реєстрації з п. п. 5.1., 5.3., 5.4. правил користування сайтом, що забороняється завантажувати, зберігати, публікувати, поширювати і надавати доступ або іншим чином використовувати будь-яку інформацію, яка є вульгарною або непристойною, містить порнографічні зображення і тексти або сцени сексуального характеру за участю неповнолітніх, а також порушує інші права та інтереси громадян і юридичних осіб або вимоги законодавства.
Ігноруючи встановлені правила поведінки в суспільстві, ОСОБА_4 , 19.01.2017 року, о 18 годині 27 хвилин, перебуваючи у невстановленому місці, маючи умисел на розбещення неповнолітніх, діючи умисно, протиправно, надіслав зі своєї інтернет сторінки в соціальній мережі «Вконтакті», під ніком « ОСОБА_8 » на сторінку неповнолітнього в соціальній мережі «Вконтакті» під ніком « ОСОБА_9 », якою користувався неповнолітній ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлення непристойного змісту з пропозицією сексуального контакту.
Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, ОСОБА_4 зі своєї Інтернет сторінки в соціальній мережі «Вконтакті», під ніком « ОСОБА_8 » на сторінку неповнолітнього в соціальній мережі «Вконтакті» під ніком « ОСОБА_9 », якою користувався неповнолітній ОСОБА_10 , відправив повідомлення з пропозицію про зустріч з метою задоволення своєї статевої пристрасті неприроднім шляхом з особою, яка не досягла статевої зрілості.
В ході зустрічі, яка відбувалась 21.01.2017 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, поблизу залізничного вокзалу в м. Борисполі Київської області, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, проводив з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який прийшов на зустріч з ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_10 , оскільки на сторінці останнього в соціальній мережі «Вконтакті» під ніком « ОСОБА_9 », було розміщено фото ОСОБА_6 , відверту розмову на сексуальні теми, з метою вчинення відносно нього розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, чим викликав моральне розбещення вказаної особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КК України.
Вчинення ОСОБА_4 указаного кримінального правопорушення найшло своє підтвердження і під час розгляду даного кримінального провадження в суді.
З цього приводу, дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковано вірно.
Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.
31.01.2017 року в даному кримінальному провадженні між ОСОБА_4 та законним представником потерпілого ОСОБА_7 укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним відповідно до вимог ст. 468 КПК України.
В угоді про примирення між потерпілим та підозрюваним потерпілий та підозрюваний виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.156 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про примирення між потерпілим та ОСОБА_11 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному злочині.
В угоді про примирення між потерпілими та підозрюваним сторони узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч.1 ст.156 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки із застосуванням ст.75 КК України із призначенням обов'язків у відповідності до ст. 76 КК України, зважаючи на викладені вище обставини.
Суд вважає, що згідно вимог ч.2 ст.65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою провину в скоєнні злочину, який йому інкримінується, і передбачений ч.1 ст. 156 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Угоду про примирення підтримав та просив її затвердити.
Захисник підтримав угоду та зазначив про виконання умов КПК України при її складенні та добровільність останньої.
У судовому засіданні законний представник потерпілого угоду про примирення підтримав та просив її затвердити.
Прокурор в судовому засіданні просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченим дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом з'ясовано, що законний представник потерпілого цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 згідно ст.12 КК України відноситься злочинів середньої тяжкості, оскільки санкція ч.1 ст.156 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, що дає можливість підписання даної угоди. Зміст угоди про примирення між потерпілими та підозрюваним відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Згідно ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим, може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання обвинуваченого ОСОБА_4 при проведенні досудового розслідування не встановлено.
При перевірці угоди про примирення між законним представником потерпілого та підозрюваним на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.156 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції кримінального закону.
Вид покарання узгоджується з характеризуючими матеріалами щодо обвинуваченого та пом'якшуючими обставинами, якими є щиро каяття, сприяння органам досудового слідства та повне відшкодування завданої шкоди потерпілим.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між ОСОБА_4 та законним представником потерпілого ОСОБА_7 угода про примирення і призначення обвинуваченому, узгодженого сторонами, покарання підлягає затвердженню.
При цьому, суд вважає за доцільне встановити ОСОБА_4 іспитовий строк у відповідності до ст. 75 КК України терміном в два роки із застосуванням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України в редакції Закону від 07.09.2016 року.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту, визначений згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2017 року, із відповідними обов'язками слід залишити до набрання вироком суду законної сили.
Цивільний позов по справі не заявлений. Процесуальні витрати у судовому провадженні відсутні. Про них не заявили і сторони судового провадження в суді.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 394, 471-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 31.01.2017 року, укладену в кримінальному провадженні №42017110000000043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2017 року, укладену між законним представником потерпілого ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 156 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2 (два) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та роботи.
Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання ( АДРЕСА_1 ) в період з 21.00 год. до 08.00 год наступної доби, з покладенням відповідних обов'язків згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2017 року, - до набрання вироком суду законної сили залишити попередній, а після набрання вироком суду законної сили, - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, визначені згідно постанови слідчого від 30.01.2017 року про визнання речовими доказами, що знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів слідчого управління прокуратури Київської області, після набрання вироком суду законної сили, а саме:
1)пам'ятка з оповіщення й екіпування працівника ГУНП у м. Києві; перепустка №112; посвідчення працівника поліції КВП №004242 від 01.09.2016 року, - передати до ГУ НП у м. Києві;
2)один ключ; кредитна картка «Укргазбанк» на ім'я ОСОБА_4 ( НОМЕР_2 ); мобільний телефон LG-Р970 ( НОМЕР_3 ) з карткою мобільного оператора «Київстар»; мобільний телефон Samsung SGH-X460 (ІМЕІ НОМЕР_4 ) з карткою мобільного оператора «МТС»; мобільний телефон Lenovo BL234 (ІМЕІ 1 НОМЕР_5 , ІМЕІ 2 НОМЕР_6 ) з картками мобільного оператора «МТС» та «Лайф» і карткою пам'яті на 16 GB (C16G SP); системний блок (90-PL861AV5K4-53C, 86-X350029581) із паролем; клавіатура чорного кольору Genius, №106ОС186; комп'ютер Machines S/N LUNE 50CO5314106F531601 із зарядним пристроєм і паролем, - повернути ОСОБА_4 ;
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: роздруківки переписки між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 із застосуванням ніків в соціальній мережі «Вконтакті» на 53 арк.; флеш-накопичувачі Transend 32 GB, micro SP 16GB, та флеш-накопичувач, наданий ОСОБА_12 , - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Накладений, згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2017 року в справі №757/3767/17-к, арешт на майно ОСОБА_4 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження іншим чином, та його користування, - після набрання вироком суду законної сили, - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1