Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/9164/15-к
Провадження №1-кп/523/97/17
24.02.2017 року м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , представника служби у справах дітей Одеської міської ради ОСОБА_4 , обвинувачених та їх захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду об'єднані кримінальні провадження №12015160490002712, №12016160490007077 із звинувачення
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ліски Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Цекинівка Ямпільського району Вінницької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
5 травня 2015 року ОСОБА_8 запросив раніше знайомих йому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 допомогти йому в ремонті залишеного іншим знайомим за адресою: АДРЕСА_6 , легкового автомобіля марки «ВАЗ-21061», р/н НОМЕР_1 , вартістю 40000 грн., належного на праві власності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому власник майна чи невстановлена особа, яка фактично надала обвинуваченим цей транспортний засіб для ремонту, не давали їм дозволу на вилучення даного транспорту з будь-якою метою.
Близько 13 години цієї ж доби ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, групою осіб з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з метою приведення даного транспортного засобу у працездатний стан та наступного виїзду покататися, здійснили наступні дії. Так, ОСОБА_8 опустив руками скло задньої правої двері, відчинив їх, проник до салону, де спробував безрезультатно запустити двигун шляхом з'єднання дротів замка запалювання, після чого він, сумісно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , намагалися завести двигун автомобіля шляхом його штовхання, чим відкотили цей транспортний засіб на відстань близько 200 метрів, де зупинили його за адресою: АДРЕСА_7 . В подальшому ОСОБА_8 вилучив з даного автомобіля акумуляторну батарею, відніс її на зарядку до місця свого проживання - в кв. АДРЕСА_8 .
Близько 21 години 5 травня 2015 року, реалізуючи раніше досягнуту домовленість, троє обвинувачених знову зустрілися біля даного автомобіля, ОСОБА_8 під'єднав заряджену акумуляторну батарею, завів двигун, всі троє сіли в салон та почали рух даного транспортного засобу територією Лиманського району Одеської області та в м. Одесі. Близько 15 години 00 хвилин 6 травня 2015 року обвинувачених та транспортний засіб було затримано правоохоронцями біля будинку АДРЕСА_9 .
Окрім того, близько 10 години 30 хвилин 27 жовтня 2016 року ОСОБА_8 , з корисливих мотивів та умислом на таємне викрадення майна, перебуваючи в приміщенні розташованого за адресою: м. Одеса, пр-т Добровольського,137, магазину «Дисконт», побачив у відділі чоловічого одягу належну ФОП « ОСОБА_12 » чоловічу куртку піщаного кольору, вартістю 620 грн., зайшов разом з неї до примірочної кабінки, зірвав з неї цінник, та вийшов з цим майном в руках, не здійснюючи оплати.
Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчинених діяннях визнав повністю та в епізоді заволодіння транспортним засобом показав, що визначально запросив у допомогу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в ремонті залишеного йому знайомим легкового автомобіля, оскільки знав їх як друзів та спеціалістів з ремонту електричного обладнання.
Він особисто відчиняв салон цього автомобіля, намагався запустити його двигун шляхом під'єднання дротів запалення, після чого, за допомогою інших обвинувачених вони намагалися завести двигун «з товкача», чим перемістили машину в інше місце.
ОСОБА_8 також показав, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 допомогли йому в промивці карбюратора даного автомобіля, а також намагалися допомогти відремонтувати склопідіймач. Після зарядження акумулятора вони разом поїхали в салоні даного транспортного засобу покататися, без будь-якого дозволу, в напрямку селищ, розташованих в Лиманському районі Одеської області, де у вечірній час у них закінчилося пальне, після чого вони відбуксували цей автомобіль до місця проживання ОСОБА_10 .
Стосовно одноособово вчиненої крадіжки чоловічої куртки ОСОБА_8 в суді пояснив, що наприкінці минулого року він зайшов до магазину, побачив відсутність на куртці магнітного захисного пристрою, чим вирішив скористатися, взяв її в руки та пішов на вихід мимо кас. На питання охоронця він відповів, що щойно сплатив за цей товар й викинув чек. Через деякий час він повторно прийшов до приміщення цього магазину із одягненою на собі курткою, де його вже затримали, оскільки, як він зрозумів, шляхом перегляду камер зовнішнього нагляду, вирахували його причетність до даної крадіжки.
Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожний окремо, свою вину у вчиненому діянні також визнали повністю та показали про обставини заволодіння легковим автомобілем разом із ОСОБА_8 , які за своїм змістом повністю відповідають показанням останнього обвинуваченого. Окрім того, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 додатково пояснили, що були обізнані про неналежність ОСОБА_8 даного транспортного засобу, а також відсутність у кожного з них дозволу від дійсного власника на будь-яке переміщення автомобіля. Стосовно мети заволодіння даним транспортним засобом вони підтвердили первинність намірів на його штовхання для заведення двигуна, а в подальшому - про згоду із пропозицією ОСОБА_8 поїхати до його знайомої дівчини в один із населених пунктів Лиманського району. ОСОБА_10 також показав, що після закінчення палива в баку автомобіля обвинувачені разом заночували в його салоні, а на ранок саме він зупинив інший автомобіль, за допомогою якого відбуксували перший автомобіль в м. Одесу до місця власного проживання.
Отримавши показання кожного із обвинувачених, що повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, за клопотанням прокурора, підтриманого обвинуваченими, їх захисниками та представником служби у справах дітей, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів.
Таким чином суд визнає доведеним вчинення ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в період з 12 години 5 травня 2015 року до 15 години 6 травня 2015 року на території Суворовського району м. Одеси та Лиманського району Одеської області незаконного заволодіння належним ОСОБА_11 автомобілем марки «ВАЗ-21061», р/н НОМЕР_1 , вартістю 40000 грн., шляхом вчинення наступних дій.
З метою приведення даного транспортного засобу у працездатний стан та наступного виїзду покататися, ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 147/1, опустив руками скло задньої правої двері, відчинив їх, проник до салону, де спробував безрезультатно запустити двигун шляхом з'єднання дротів замка запалювання, після чого він, сумісно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , намагалися завести двигун автомобіля шляхом його штовхання, чим відкотили цей транспортний засіб на відстань близько 200 метрів, де зупинили його. В подальшому ОСОБА_8 вилучив з даного автомобіля акумуляторну батарею, зарядив її, після чого під'єднав, завів двигун, всі троє сіли в салон та почали рух даного транспортного засобу до часу їх затримання правоохоронцями біля будинку АДРЕСА_9 .
Зазначені дії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожного окремо, суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Суд також визнає доведеним вчинення ОСОБА_8 близько 10 години 30 хвилин 27 жовтня 2016 року в приміщенні розташованого за адресою: АДРЕСА_10 , магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 », з корисливих мотивів, таємного викрадення належної ФОП « ОСОБА_12 » чоловічої куртки піщаного кольору, вартістю 620 грн., що кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
При призначенні покарань кожному з обвинувачених суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинення їх спільного епізоду злочинної діяльності у неповнолітньому віці - в якості обставин, що пом'якшують покарання, а також констатує про відсутність стосовно кожного із обвинувачених обставин, які б обтяжували покарання.
Суд також враховує отримані в суді дані про умови виховання кожного із обвинувачених в неповних родинах, без батьків, наявність у кожного із обвинувачених робітничої спеціальності, неофіційної роботи, а також здібностей та можливостей до офіційного працевлаштування з метою отримання легальних джерел матеріального існування. Суд враховує думку представника служби у справах дітей та захисників про наявність мотивації у кожного із обвинувачених до позитивних змін та планування достойного життя, бажання мати хорошу роботу, створити власні сім'ї, із загальним висновком про можливе виправлення кожного із обвинувачених без ізоляції від суспільства.
З урахуванням вищевикладеного, а також факту першого притягнення кожного із обвинувачених до кримінальної відповідальності, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без відбування покарання у виді позбавлення волі із встановленням іспитового строку.
Окрім того, оскільки незаконне заволодіння транспортним засобом вчинено без корисливих мотивів, то відсутня необхідність у застосуванні до обвинувачених такого виду додаткового покарання, як конфіскація майна.
Долю долучених до матеріалів кримінального провадження речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.
Заявлені до відшкодування з обвинувачених судові витрати за проведену дактилоскопічну експертизу слід стягнути з повнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 .
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, на підставі яких призначити покарання:
- за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
- за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, без конфіскації майна.
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожного окремо, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, без конфіскації майна.
На підставі ст.ст.75,104 КК України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожного окремо, звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_10 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 цього ж кодексу зобов'язати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожного окремо, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати, пов'язані з проведенням дактилоскопічної експертизи, на суму 1152 (одну тисячу сто п'ятдесят дві) грн.
Після набрання вироком законної сили долучені до матеріалів судового провадження в якості речових доказів: автомобіль марки «ВАЗ-21061», р/н НОМЕР_1 ; чоловічу куртку піщаного кольору - вважати повернутими потерпілим, відповідно ОСОБА_11 та ФОП « ОСОБА_12 ».
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Головуючий ОСОБА_1