03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
23 лютого 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Юрченко А.С.
за участю: представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ПАТ «Укргазбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 19 жовтня 2012 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №40-Ф-И/34-12 відповідно до якого Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 210 000 гривень зі строком користування до 18 жовтня 2032 року та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17.8% річних, а позичальник в свою чергу зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування наданим кредитом.
Оскільки відповідачем по справі в повному обсязі не виконуються умови кредитного договору, вона має прострочену заборгованість за кредитним договором, позивач вимушений був звернутися за захистом свого порушеного права до суду та просив суд, з врахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 183924 гривні 21 копійку.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» - задоволено.
Справа №754/3723/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-796/2542/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Панченко О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Стягнуто з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №40-Ф-И/34-12 від 19 жовтня 2012 року яка станом на 20 грудня 2016 року становить 183 924 гривні 21 копійку, з яких: заборгованість по кредиту строкова 166 250 гривень, заборгованість по кредиту прострочена 1623 гривні 95 копійок, заборгованість по процентам строкова 1727 гривень 10 копійок, заборгованість по процентам прострочена 2810 гривень 14 копійок, штраф в розмірі 11 513 гривень 02 копійки, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 132 гривні 66 копійок.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом не в повній мірі з'ясовані обставини справи що призвело до ухвалення незаконного рішення.
В судовому засіданні відповідача ОСОБА_3, підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах ПАТ «Укргазбанк», проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19 жовтня 2012 року між позивачем ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №40-Ф-И/34-12, відповідно до якого Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 210 000 гривень зі строком користування до 18 жовтня 2032 року та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17.8% річних, за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 22.8% річних.
Сторони домовились, що у разі порушення позичальником будь-якого або декількох зобов'язань договору - з першого дня місяця, наступного за місяцем виявлення Банком порушення до закінчення строку кредитування, визначеного у п. 1.3.1 цього договору, процентна ставка за користування кредитними коштами у межах строку кредитування встановлюється у розмірі 18.8% річних, а процентна ставка на прострочену заборгованість залишається без змін та відповідає п. 1.4.2 цього договору. Позичальник в свою чергу зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування наданим кредитом.
Пунктом 1.3 Кредитного договору передбачено, що повернення суми кредиту здійснюється на рахунок НОМЕР_2, відкритий в АБ «Укргазбанк» щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить 875 гривень не пізніше 18 жовтня 2032 року.
Відповідно до п.3.2 Договору щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитом та у день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, а також у день дострокового повного погашення заборгованості по кредиту сплачувати проценти за користування кредитними коштами, виходячи з процентної ставки, зазначеної в п. 1.4 цього договору на рахунок відкритий в АБ «Укргазбанк».
Пунктом 3.4 кредитного договору передбачено, що у разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строки платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня переносяться на рахунки простроченої заборгованості.
Відповідно до п.п. 4.1.1., 4.14.1.4.-4.1.5. п. 4 Договору Банк зобов'язується відкрити позичальнику позичковий рахунок і рахунок для внесення планових платежів по кредиту, розрахувати проценти за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку на позичковому рахунку.
Факт виконання Банком своїх зобов'язань за кредитним договором та отримання позичальником кредитних коштів підтверджується випискою по особовому рахунку за 19 жовтня 2012 року.
Оскільки відповідачем по справі в повному обсязі не виконуються умови кредитного договору, вона має прострочену заборгованість за кредитним договором, позивач вимушений був звернутися за захистом свого порушеного права до суду.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно чинного законодавства, зокрема ст. ст. 549-550 ЦК України, встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Станом на 17 листопада 2015 року відповідач порушила графік погашення заборгованості за кредитом, а тому зобов'язана погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти та штрафні санкції. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог станом на 20 грудня 2016 року складає 172 411 гривень 19 копійок, з яких заборгованість по кредиту строкова 166 250 гривень, заборгованість по кредиту прострочена 1623 гривні 95 копійок, заборгованість по процентам строкова 1727 гривень 10 копійок, заборгованість по процентам прострочена 2810 гривень 14 копійок, штраф в розмірі 11 513 гривень 02 копійки, а всього 183 924 гривні 21 копійка.
Доказів на спростування наданого позивача розрахунку заборгованості, відповідачем суду не надано.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку пар задоволення позовних вимог, оскільки відповідач порушила умови кредитного договору від 19 жовтня 2012 року в частині повернення кредиту в строки передбачені умовами договору, а тому не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: