АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
24 лютого 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ігнатов Р.М., за участі:
особи, яка притягується до відповідальності − ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
перевіряючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в міста Києві апеляційну ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 05.01.2017, -
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 05.01.2017 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладен6о на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Святошинського районного суду міста Києва від 05.01.2017 скасувати та прийняти нову постанову, якою матеріали провадження в справі про адміністративне правопорушення повернути до Управління патрульної служби МВС України для усунення недоліків та проведення додаткової перевірки.
Заслухавши пояснення ОСОБА_5 щодо наявності у нього прав на звернення до суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_2, думку інших учасників, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення в цій частині, суд вважає, що подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, окрім іншого, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Такі самі положення продубльовані і в ч.1 ст.271 КУпАП.
Однак, на момент розгляду даної справи в апеляційному суді, закону, який би регулював надання правової допомоги фахівцями в галузі права прийнято так і не було, що виключає можливість фахівців у галузі права представляти інтереси осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності в судовому порядку.
В той же час, п.55 рішення Європейського суду з прав людини від 24.11.2012 у справі «Загородний проти України» вказано, що залишаючи питання обмеження права на вільний вибір захисника невирішеним протягом тривалого часу, державні органи створили ситуацію, що є несумісною з принципом юридичної визначеності, закріпленої Конвенцією, та який є одним з основних елементів верховенства права. Отже, право заявника на вільний вибір захисника було обмежено у спосіб, що є несумісним з вимогами п.1 та 3 ст.6 Конвенції.
При цьому, в рішенні КСУ №13-рп/2000 зазначається, що надання юридичних послуг є одним із видів підприємницької діяльності, а тому особа, яка їх надає повинна бути створена у відповідності до вимог ГК України, та підлягає оподаткуванню. Тобто, вказаними актами підтверджується факт того, що особи, які надають юридичну допомогу діють як особи, які здійснюють підприємництво, натомість закону, який би визначав їх правовий статус органом законодавчої влади в Україні так і не прийнято.
Ст.59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. Частина друга даної норми визначає, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Отже, враховуючи наведене, а також зважаючи, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення можуть брати участь як захисники лише адвокати, повноваження яких підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги, а інтереси ОСОБА_2 в суді в даному випадку представляє адвокат ОСОБА_3, суд не допускає ОСОБА_5 до справи як представника, який є фахівцем в галузі права, поза як останній не є суб'єктом оскарження в даному випадку, у зв'язку з чим його пеляційна скарга підлягають поверненню.
Разом з тим, судом окремо наголошує, що поняття представництва та захисту не є тотожними. Згідно правил КУпАП особа, яка притягується до відповідальності по своєму статусу потребує відносин захисту, а представництво має місце у відносинах, коли особа, яка притягується до відповідальності є неповнолітньою, або через свої фізичні або психічні вади не може сама реалізувати свої права (законні представники), а також у випадку, коли представник діє в інтересах потерпілого.
З огляду на викладене, враховуючи, що КУпАП не передбачено повернення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, як і не врегульовано випадків повернення апеляційної скарги з підстав їх подачі неуповноваженим суб'єктом, суд вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин аналогію права керуючись при цьому п.2 ч.3 ст.399 КПК України, згідно яких апеляційна скарга повертається, якщо її подано особою, яка не має права її подавати.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 05.01.2017, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців - повернути особі, яка її подала разом з усіма доданими матеріалами.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Ігнатов
Справа № 33/796/507/2017
Категорія: ст.124 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Скорін А.В.