Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Іменем України
20 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
та особи, яка подала скаргу - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 січня 2017 року,
Ухвалою від 04 січня 2017 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_7 повернула адвокату ОСОБА_5 його скаргу, подану в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого Голосіївського районного управління поліції ГУ НП у м. Києві щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12016100010009406.
Своє рішення про повернення скарги слідчий суддя обґрунтувала тим, що представник ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, тобто після закінчення десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Крім того, звертаючись до суду, заявник не заявив клопотання про поновлення строку на оскарження бездіяльності слідчого Голосіївського районного управління поліції ГУ НП у м. Києві та не зазначив про поважність причин його пропуску.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 січня 2017 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки була ухвалена з порушеннями кримінального процесуального закону.
При цьому, на думку апелянта, бездіяльність взагалі та бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна зокрема, не має моменту вчинення, оскільки має невизначений триваючий характер.
У зв'язку з наведеним та з огляду на закріплене в ст. 55 Конституції України гарантоване право на оскарження в суді бездіяльності органів державної влади, адвокат вважає, що скарга на бездіяльність органів досудового розслідування може бути подана до суду в будь-який час, протягом якого така бездіяльність триває.
Повернувши йому, ОСОБА_5 , скаргу, подану в інтересах ОСОБА_6 , слідчий суддя тим самим потурав незаконним діям органів слідства, внаслідок яких недоторканість приватної власності фактично втратила сенс, тим більше, що ОСОБА_6 не знав і не міг знати, чи звернувся слідчий до суду з проханням про накладення арешту на вилучене майно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу на її підтримку; перевіривши матеріали судового провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 ; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, відповідно до вимог, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України слідчий суддя вправі повернути скаргу на бездіяльність слідчого чи прокурора, якщо така скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 цієї статті, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як передбачено ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, в тому числі на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Приймаючи рішення про повернення скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого Голосіївського районного управління поліції ГУ НП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12016100010009406, з тієї підстави, що вона подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, слідчий суддя виходив з того, що про вилучення автомобіля «АУДІ» д.н. НОМЕР_1 , що знаходився у користуванні ОСОБА_6 останньому стало відомо 24 вересня 2016 року, однак незважаючи на положення ч. 5 ст. 171 КПК України про те, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено, представник ОСОБА_6 звернувся до суду лише 21 грудня 2016 року.
Колегія суддів з таким висновком слідчого судді не може погодитися, з огляду на таке.
Дійсно ч. 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Разом з тим, аналіз змісту вказаної норми закону свідчить про те, що вона встановлює обов'язок слідчого, прокурора протягом визначеного строку (не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна) подати клопотання про арешт майна. За умови невиконання цього обов'язку у зазначених суб'єктів виникає інший обов'язок - негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого у часі не обмежений, а отже, моментом завершення виконання такого обов'язку є винятково його реалізація, тобто фактичне повернення особі вилученого майна.
У зв'язку з цим, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що скарга на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово виученого майна може бути подана до суду в будь-який час, протягом якого така бездіяльність триває.
З огляду на це, слідчий суддя не мала достатніх підстав для повернення скарги адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав її подання з пропуском встановленого законом строку, оскільки така бездіяльність має триваючий характер, через те, що законом визначено лише її початковий момент.
Саме такий висновок міститься і в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування».
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого Голосіївського районного суду м. Києва від 04 січня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд слідчим суддею скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого Голосіївського районного управління поліції ГУ НП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12016100010009406, оскільки вказану скаргу не було розглянуто у відповідності до положень, передбачених § 1 Глави 26 КПК України, задовольнивши тим самим вимоги апеляційної скарги особи, яка подала апеляційну скаргу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 309, 376, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 січня 2017 року, якою скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Голосіївського районного управління поліції ГУ НП у м. Києві щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12016100010009406 повернуто заявнику - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва скарги адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити о 09 год. 30 хв. 23 лютого 2017 року.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Справа № 11-сс/796/992/2017
Категорія ч. 6 ст. 304 КПК України
Слідчий суддя у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_7
Доповідач - суддя ОСОБА_1