1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 09 лютого 2017 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 січня 2017 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Кассія», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою суду задоволено частково клопотання слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 09 березня 2017 року, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у вихідні та святкові дні цілодобово, в робочі дні з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, наявність ризику впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, та вказав, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України і прийшов до висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
На думку автора апеляційної скарги оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, не відповідає вимогам КПК України.
Захисник в своїй апеляційній скарзі посилається на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, зазначає, що відсутні будь-які докази, які б підтверджували причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Крім того, як зазначає захисник, суд не в повній мірі дослідив обставини, що мають суттєве значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Стверджує, що в ухвалі слідчого судді не обґрунтовано наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не доведена можливість застосування більш мякого запобіжного заходу, та не зрозуміло який саме вид домашнього арешту застосовано до підозрюваного - цілодобовий чи на певний час доби.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 цілодобовий домашній арешт, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом Голосіївського управління поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 10 січня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017100010000129, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
10 січня 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу побої, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
11 січня 2017 року старший слідчий слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_9 , звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 діб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 січня 2017 року вищевказане клопотання органу досудового розслідування задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 09 березня 2017 року , заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в вихідні та святкові дні цілодобово, в робочі дні з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6 , вислухана думка слідчого, прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, обґрунтував наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які послався в клопотанні орган досудового розслідування, врахував особу ОСОБА_6 та дійшов правильного висновку про необхідність застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення а тому доводи апеляційної скарги в цій частині слід визнати безпідставними.
Що стосується доводів автора апеляційної скарги з приводу відсутності ризиків вчинення його довірителем дій, передбачених ст. 177 КПК України, то вони є необґрунтованими, оскільки, наявність існування вказаних ризиків підтверджується матеріалами провадження, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , його тяжкість та покарання що загрожує останньому.
Разом з тим, як вважає колегія суддів, застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме припустився порушення вимог ст. 181 КПК України, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення та які тягнуть за собою його скасування.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Однак, як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя застосував до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби та цілодобовий домашній арешт у вихідні та святкові дні, що порушує норми вищевказаної статті КПК України. При цьому слідчий суддя не вказав які саме конкретно дні слід вважати вихідними і святковими.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді від 11 січня 2017 року, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з ухваленням нової ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби підозрюваному ОСОБА_6 строком на два місяці.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 196, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 січня 2017 року, якою задоволено частково клопотання слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 09 березня 2017 року, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в вихідні та святкові дні цілодобово, в робочі дні з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.
Визначити строк дії ухвали до 09 березня 2017 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до осіб, що здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Виконання ухвали в частині домашнього арешту направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_9 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/586/2017 Категорія КК: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1