.[1]
03 лютого 2017 року суддя Апеляційного суду міста Києва Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року,
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд, розглянувши справу у його відсутність, не забезпечив всебічного та повного з'ясування всіх обставин справи.
Зазначає, що суд дійшов неправильного висновку про те, що саме він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки за кермом автомобіля Форд знаходилась його дружина ОСОБА_2, яка, рухаючись в дворі будинку 24-А по вул.Жукова в місті Києві, вчинила наїзд на автомобіль ВАЗ, який стояв на узбіччі. Оскільки він автомобілем не керував, тому і відмовився проходити огляд на стан сп'яніння. Незважаючи на ці обставини, працівники поліції не взяли до уваги їх пояснення та безпідставно склали протоколи про адміністративні правопорушення саме відносно нього.
За наслідками розгляду апеляційної скарги просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Просить також поновити йому строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, а копію оскаржуваної постанови отримав лише 17.01.2017 року.
Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження з огляду на те, що копію постанови він зміг отримати лише 17.01.2017 року, про що свідчить відповідна розписка в матеріалах справи (а.с.20), а тому задовольняє його клопотання та поновлює йому строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
За оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 19.11.2016 року о 19:30 год. керував автомобілем «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Жукова, 24-А в місті Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння водій відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України. При цьому ОСОБА_1, здійснюючи рух заднім ходом даним автомобілем, порушив п.п.10.9, 13.1. Привал дорожнього руху, не переконався в безпеці маневру, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок чого транспортним засобам завдано механічних пошкоджень.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддя розглянув справу у відповідності до положень ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи про адміністративне правопорушення та на підставі досліджених доказів обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення п.2.5, 10.9 та 13.1 ПДР України.
З таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах.
Зокрема, факт керування ОСОБА_1 автомобілем підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які повністю узгоджуються між собою і у суду немає сумнівів у їх правдивості.
Щодо доводів апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, а за кермом автомобіля Форд знаходилась його дружина ОСОБА_2, то суд апеляційної інстанції розцінює їх як намагання ОСОБА_1 ухилитися від адміністративної відповідальності.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, що підтверджено поясненнями двох свідків, та не заперечується самим апелянтом, в його діях вбачається порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, а отже і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом не встановлено неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення вимог процесуального закону. Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року ОСОБА_1, якою визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Мосьондз
Справа № 33/796/527/2017
Категорія КУпАП: ст.124, 130
Головуючий в 1 інст.: Шевчук О.П.