Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" лютого 2017 р.Справа № 922/5740/15
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Добреля Н.С.
судді: Хотенець П.В. , Аюпова Р.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" м. Київ, Приватного акціонерного товариства "Термолайф", м. Харків Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Сбербанку Росії" в особі відділення "Харківське відділення № 3 "АТ "Сбербанк Росії", м. Харків
про та за позовом третьої особи до визнання поруки припиненою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромасервіс" Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" та Публічного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про визнання поруки припиненою
20.10.2015 р. позивач, Приватне акціонерне товариства "Харківський коксовий завод", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: 1.Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Сбербанку Росії" в особі відділення "Харківське відділення №3 "АТ "Сбербанк Росії", 2.Приватного акціонерного товариства "Термолайф", 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", про визнання поруки такою, що припинена. Позовні вимоги обґрунтував припиненням поруки внаслідок закінчення строку, встановленого в договорі поруки від 04 вересня 2012 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.04.2016 у справі № 922/5740/15 (у складі головуючого судді Аріт К.В., суддів Пономаренко Т.О., Светлічного Ю.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 (у складі головуючого судді Крестьянінова О.О., суддів Пуль О.А., Фоміної В.О.), задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" до Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 банк Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення № 3 "АТ "Сбербанк", Приватного акціонерного товариства "Термолайф", Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", визнано припиненим договір поруки від 04.09.2012, укладений між ПрАТ "Харківський коксовий завод" та ПАТ "ОСОБА_1 банк Сбербанку Росії", визнано припиненими солідарні зобов'язання ПрАТ "Харківський коксовий завод" за договором про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ПАТ "ОСОБА_1 банк Сбербанку Росії" та ТОВ "Коксотрейд", що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012, визнано припиненими солідарні зобов'язання ПрАТ "Харківський коксовий завод" за договором про відкриття кредитної лінії №29-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ПАТ "ОСОБА_1 банк Сбербанку Росії" та ТОВ "Коксотрейд", що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012, визнано припиненими солідарні зобов'язання ПрАТ "Харківський коксовий завод" за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ПАТ "ОСОБА_1 банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Термолайф", що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012, визнано припиненими солідарні зобов'язання ПрАТ "Харківський коксовий завод" за договором про відкриття кредитної лінії №31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ПАТ "ОСОБА_1 банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Термолайф", що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012. Відмовлено у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ "Аромасервіс".
Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2016 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2016 у справі № 922/5740/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.
26.12.2016 року згідно витягу автоматизованої системи документообігу суду справу було призначено для розгляду колегію суддів у складі: головуючий суддя Добреля Н.С., судді Хотенець П.В., Аюпова Р.М.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2016 року справу № 922/5740/15 призначено до розгляду у судовому засіданні на "16" січня 2017 р.
20.02.2017 року представник Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" звернувся до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (вх. № 5704) про стягнення частини заборгованості в розмірі 600000,00 дол. США за договорами про відкриття кредитної лінії: № 28-В/12/66ЮО 150000,00 дол. США, № 29-В/12/66/ЮО 150000,00 дол. США; № 30-В/12/66/ЮО 150000,00 дол. США, № 31-В/12/66/ЮО 150000,00 дол. США. Разом із зустрічним позовом заявником було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Розглянувши матеріали зустрічного позову, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до п. 3.15 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК. Така заява не може повертатися судом з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки подання зустрічного позову не означає об'єднання вимог в одній позовній заяві.
Дослідивши матеріали зустрічного позову, колегією суддів встановлено, що його подано з порушенням ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до позовної заяви не додано доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; доказів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Заявником в свою чергу було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1600,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (240000,00 грн.) та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1600,00 грн.).
Колегією суддів встановлено, що ПАТ "Сбербанк" було подано зустрічний позов про стягнення 600000,00 дол. США. Отже в даному випадку заявником мало бути сплачено судовий збір за подання позову майнового характеру з урахуванням курсу НБУ встановленого на день подачі позовної заяви.
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване скрутним матеріальним становищем.
Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін; клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом; особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Розглянувши подане клопотання, судом встановлено, що позивачем не подано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В обґрунтування скрутного матеріального становища заявником надано копію балансу фінансових показників.
Згідно ст. 145 Господарського кодексу України майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.
З зазначених норм можна зробити висновок, що під поняттям "майновий стан" розуміється сукупність належних особі майнових прав та обов'язків.
Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Доказами рівня майнового стану фізичної або юридичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Окремий доказ, сам по собі, не свідчить про майновий стан. Зокрема, Вищий господарський суд України в ухвалі від 13 жовтня 2014 року по справі № 910/5000/14 звертає увагу, що виписка з рахунку не може вважатись належним доказом того, що майновий стан скаржника перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. Докази мають обґрунтовувати об'єктивні причини, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання ПАТ "Сбербанк" про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог.
Крім того, як вже було зазначено судом заявником не було надано доказів направлення на адресу відповідача копію зустрічного позову з додатками.
Відповідно до ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Слід зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без дотримання приписів статті 57 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Дотримання вимог викладених в ст.ст.54-58 ГПК України є обов'язком позивача, позов повинно бути подано в установленому законом порядку.
Враховуючи вищенаведене, а саме не подання заявником доказів сплати судового збору у встановлено порядку та розмірі та доказів направлення на адресу відповідача копії зустрічної позовної заяви з додатками, колегія суддів дійшла висновку про повернення зустрічного позову без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути зустрічну позовну заяву (вх. № 5704) Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" (вх. № 5704) разом із доданими до неї документами всього на 35 аркушах.
Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_2