23.02.2017 Справа № 920/73/17
за позовом Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми,
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Горобина”, м. Суми,
про стягнення 235 765 грн. 28 коп.,
Суддя Жерьобкіна Є.А.
Представники:
Прокурор - Правдюк В.В. (посвідчення від 19.10.2016);
Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 149 від 15.12.2016);
Від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 20.12.2016).
При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,
У судовому засіданні 20.02.2017 судом оголошено перерву до 23.02.2017 об 11 год. 40 хв.
Суть спору: прокурор подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 235 765 грн. 28 коп., з яких: 222 720 грн. 20 коп. заборгованості по орендній платі відповідно до договору оренди № 28 від 25.12.1992 зі змінами, 13 045 грн. 08 коп. пені, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 1678 від 20.02.2017), в якому зазначає, що згідно з платіжними дорученнями № 2021 від 09.02.2017, № 2105 від 17.02.2017, № 2104 від 17.02.2017, № 2057 від 13.02.2017 сума основного боргу, пеня та судовий збір сплачені у повному обсязі, тому просить суд припинити провадження по справі.
Прокурор подав заяву (вх. № 482к від 23.02.2017), в якій просить суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позивач підтримує заяву прокурора про припинення провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
25.12.1992 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 28, відповідно до умов якого з урахуванням внесених до договору змін, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства Сумського лікеро-горілчаного заводу.
За умовами п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - березень 2013 року 177093грн. 69 коп. Орендна плата за перший місяць оренди після перегляду її розміру - березень 2013 року визначена з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним
Відповідно до п. 3.2. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з п. 3.4. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені здійснюється до моменту повної сплати орендарем заборгованості з орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати відповідно до укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та ТОВ “Горобина” договору оренди № 28 від 25.12.1992 зі змінами, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати в сумі 222 720 грн. 20 коп. за грудень 2016 року, останньому нарахована пеня в сумі 13 045 грн. 08 коп. за період з 15.11.2016 по 31.12.2016.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями № 2021 від 09.02.2017, № 2105 від 17.02.2017, № 2104 від 17.02.2017, підтверджується факт сплати відповідачем на користь позивача заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 222 720 грн. 20 коп., пені в сумі 13 045 грн. 08 коп.
Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем заборгованості перед позивачем, провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Разом з цим, згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з правовою позицією, викладеною у п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
Отже, при наявності конкуренції норм (щодо можливості повернення судового збору з державного бюджету), виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що заборгованість сплачена відповідачем після порушення провадження у справі № 920/73/17, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
При цьому, судом встановлено, що платіжним дорученням № 2057 від 13.02.2017 підтверджується факт відшкодування відповідачем прокуратурі Сумської області судового збору в сумі 3536 грн. 48 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Провадження у справі припинити.
Суддя Є.А. Жерьобкіна