про повернення позовної заяви
27.02.2017
Справа № 920/133/17
Суддя господарського суду Сумської області Заєць С.В., розглянувши матеріали (вх. № 494)
за позовом: Головного управління статистики у Сумській області, м. Суми
до відповідача: Тростянецької міської ради, м. Тростянець
про визнання права власності на нерухоме майно
23.02.2017 до господарського суду Сумської області звернулось Головне управління статистики у Сумській області із позовною заявою, в якій просить суд визнати право державної власності Державної служби статистики України, яке здійснює Головне управління статистики у Сумській області на праві оперативного управління на наступне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Тростянець, вул. Вознесенська, 24, а саме: адмінбудівлі з прибудовою «А-2», «А1-2» загальною площею 293,6 кв.м., топкову «а» площею 19,4 кв.м., сараю «Б» площею 12,0 кв.м., гаражу «Г» площею 90,7 кв.м., убиральні, огорожі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи у розмірі 1600,00 грн.
Позивачем при подання позову сплачено, згідно платіжного доручення № 42 від 17.02.2017, судовий збір у сумі 1600,00 грн., тобто як за немайновий спір.
У підпункті 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Тобто, в даному випадку позивач повинен був визначити вартість нерухомого майна і, відповідно, ціну позову та виходячи з вартості нерухомого майна, на яке він просить визнати право власності, сплатити судовий збір, як за позовну заяву майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи те, що позивач не надав доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Позивачу доводиться до відома, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
1. Повернути позовну заяву без розгляду.
2. Повернути позивачу позовні матеріали на 76-ти арк., в тому числі:
- фіскальний чек від 22.02.2017,
- опис вкладення від 22.02.2017,
- платіжне доручення № 42 від 17.02.2017 про сплату судового збору у розмірі
1600,00 грн.
Суддя С.В. Заєць