"20" лютого 2017 р.Справа № 916/3349/16
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Кубишко Х.М.
розглянувши справу №916/3349/16
за позовом Антимонопольного комітету України
до відповідача Державного багатопрофільного підприємства „Урожай”
про стягнення 37 194 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреність №300-122/03-3 від 05.01.2017р.
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №5 від 02.02.2017р.
Суть спору: Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДБП „Урожай” 37 194 грн., з яких 18 597 грн. - штраф, який накладений на відповідача рішенням Антимонопольного комітету України від 22.06.2016р. №278-р „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” у справі №24-26.13/191-15, та 18 597 грн. - пеня, що нарахована відповідачу на підставі ч.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” за порушення строків сплати штрафу.
Відповідач відзив на позов не надав. Поряд з цим у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення, згідно з якими відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 01.02.2017р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів до 21.02.2017р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача.
На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 01.02.2017р., до 20.02.2017р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.1 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993р., Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ст. 35 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001р., розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Ч.1 ст. 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції” передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Ч.ч.2,3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” також визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Як вбачається із матеріалів справи, Антимонопольний комітет України, розглянувши справу №24-26.13/191-15 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, 22.06.2016р. прийняв рішення № 278-р, яким визнано, що ДБП „Урожай” вчинено порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету від 27.05.2015р. №24-25/12-5541 у встановлений ним строк, визнано, що ДБП „Урожай” вчинено порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на Голови Антимонопольного комітету від 31.07.2015р. №24-25/01-8070 у встановлений ним строк, визнано, що ДБП „Урожай” вчинено порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу виконуючого обов'язки Голови Антимонопольного комітету від 29.10.2015р. №24-29/02-10905 у встановлений ним строк та на ДБП „Урожай” накладено штраф у загальному розмірі 18 597 грн.
Вказане рішення Антимонопольний комітет України, яке відправлено ДБП „Урожай” супровідним листом від 01.07.2016р. №24-26/09-6825 „Про направлення рішення”, одержано ДБП „Урожай” 04.07.2016р., що підвереджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, строк оплату штрафу у розмірі 18 597 грн., який накладений на ДБП „Урожай” рішенням Антимонопольного комітету України, настав 05.09.2016р.
Згідно з вимогами ч.8 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Між тим, доказів оплати штрафу відповідач не надіслав до Антимонопольного комітету України. Таких доказів відповідач не надав і до суду.
Таким чином відповідачем не здійснено оплату штрафу, як у строк, що встановлений вимогами ч.3 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, так і в подальшому.
Відповідно до ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Разом з тим, як вбачається з позовної заяви та не спростовано відповідачем, рішення Антимонопольного комітету України від 22.06.2016р. № 278-р, прийняте по справі №24-26.13/191-15, у встановлений двомісячний строк ДБП „Урожай” оскаржено не було.
Отже, вищезазначене рішення Антимонопольного комітету України, як на час звернення позивача до суду, так і на час вирішення спору, є чинним.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 18 597грн. є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у сумі 18 597 грн. господарський суд виходить з наступного.
Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, яка встановлює як обов'язковість нарахування пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок пені, який міститься у позовній заяві, суд вважає його обґрунтованим та таким, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги Антимонопольного комітету України в частині стягнення пені у повному обсязі.
При цьому, жодних заперечень щодо несплати штрафу та заперечень щодо нарахування пені відповідач до суду не надав, а навпаки у судовому засіданні представник відповідача визнав позов в повному обсязі.
Згідно з вимогами ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
На підставі ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Антимонопольного комітету України задовольнити.
2.Стягнути з Державного багатопрофільного підприємства „Урожай (65044, м. Одеса, Французький бульвар, 10, ідентифікаційний код 13908422) до доходів загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/р 31118106700010, МФО 820019, код ЄДРПОУ 38050812, отримувач: УДК у Солом'янському районі міста Києва штраф в сумі 18 597 (вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. та пеню в сумі 18 597 (вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн.
Стягувачем за наказом є Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767).
3.Стягнути з Державного багатопрофільного підприємства „Урожай” (65044, м. Одеса, Французький бульвар, 10, ідентифікаційний код 13908422) на користь Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767) судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 27 лютого 2017 р.
Суддя Г.Є. Смелянець