ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21 лютого 2017 р. Справа № 909/1092/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.
секретар судового засідання Кричовський Р. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
вул. Козакевича, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг"
вул. Набережна Перемоги, 32, м. Дніпро, 49094
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,
Публічне акціонерне товариство КБ "Приватбанк"
вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094
про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: 13/1000 часток нежитлових приміщень загальною площею 31,4 кв.м., (приміщення № 23 (колишні №16,17) та частина приміщень спільного користування (коридори, кладова) № І, ІІ Х, ХІІ, що знаходяться за адресою вул. Сагайдачного, 5, м. Коломия, Івано-Франківської області)
за участю:
Від позивача: ОСОБА_2 - адвокат, (угода про надання правової допомоги №51 від 26.12.16; ордер № 035051 від 26.12.16 )
Від третьої особи: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 7926-К-О від 28.12.16) .
Від відповідача : представник не з'явився.
Встановив:
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про витребування у відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" майна з чужого незаконного володіння , а саме: 13/1000 часток нежитлових приміщень загальною площею 31,4 кв.м., (приміщення № 23 (колишні №16,17) та частина приміщень спільного користування (коридори, кладова) № І, ІІ Х, ХІІ, що знаходяться за адресою вул. Сагайдачного, 5, м. Коломия, Івано-Франківської області).
Позивачем, 30.01.2017 подана суду уточнена позовна заяв, в якій останній змінив норми матеріального права якими керувався при написанні позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви та уточненої позовної заяви, 27.09.2007, між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк та Приватним вищим навчальним закладом "Коломийський коледж права і бізнесу" укладено кредитний договір № LOS-KC-017 від 27.09.07, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 700000,00 доларів США для придбання комерційної нерухомості та 39614,46 доларів США для сплати страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % річних з кінцевим терміном повернення 25.09.17, а останній - повернути кредит, сплатити відсотки і винагороду в терміни встановлені цим договором.
На виконання п.А.5 Кредитного договору, 28.09.2007, між Приватним вищим навчальним закладом "Коломийський коледж права і бізнесу" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (іпотекодержатель) укладений договір іпотеки, предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.7 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" перед іпотекодержателем.
Пунктом 7 Договору іпотеки передбачено, що в забезпечення виконання позичальником зобов'язань, за кредитним договором та іпотекодавцем зобов'язань за цим договором іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно (предмет іпотеки): нежитлові приміщення, побудовані з цегли, загальною площею 2 380,9 кв.м. Предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності. Нерухоме майно, зазначене в цьому пункті, передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, а саме: приміщення І поверху площею 162,1 кв. м, приміщення ІІ поверху площею 716,1 кв. м, приміщення ІІІ поверху площею 752,6 кв. м, приміщення ІV поверху площею 750,1 кв. м. Цільове призначення предмету іпотеки: нежитлові приміщення.
21.11.2009, між Приватним вищим навчальним закладом "Коломийський коледж права і бізнесу" та ОСОБА_4 (обдарований) укладено договір дарування 12/1000 часток нежитлових приміщень, за умовами п. 1 якого даруватель подарував, а обдарований прийняв у дар 12/1000 часток нежитлових приміщень, площею 28,7 кв. м, які знаходяться за адресою м. Коломия, вул. Сагайдачного, 5, Івано-Франківської області.
09.11.2011 року, між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровувана) укладено договір дарування 13/1000 часток нежитлових приміщень, за умовами п.1 якого дарувальник передає у власність обдаровуваній безоплатно належні дарувальнику 13/1000 часток нежитлових приміщень, площею 31,4 кв. м, які знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Сагайдачного, 5.
Право власності на відчужувані 13/1000 часток нежитлових приміщень у обдаровуваної виникає з моменту прийняття дарунку (п. 6.1. договору дарування 13/1000 часток нежитлових приміщень).
В зв"язку з неналежним виконанням Приватним вищим навчальним закладом "Коломийський коледж права і бізнесу" своїх зобов"язань за кредитним та іпотечним договорами рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2012 року у справі №5010/143/2012-8/9 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" та звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення (цегла), загальною площею 2191,34 кв.м., що становить 912/1000, а саме приміщення 1 поверху площею 143,9 кв.м., приміщення 2 поверху площею 544,74 кв.м., приміщення 3 поверху 752,6 кв.м., приміщення 4 поверху 750,1 кв.м., що розташовані в будівлі за адресою вул. Сагайдачного (вул. ОСОБА_5) будинок № 5, м. Коломия, Івано-Франківська область, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" з укладенням від імені Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та зняттям з реєстраційного обліку в ОКП "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" предмету іпотеки, а також наданням Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LOS-KC-017 від 27.09.07 в розмірі 298 374,76 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти становить 2 383 954 грн. 66 коп.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2013 змінений порядок виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2012 року у справі № 5010/143/2012-8/9, а саме звернено стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщенні (цегла), загальною площею 2189,4 кв. м., що становить 923/1000.
29.11.2013, на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2012 у справі № 5010/143/2012-8/9 між ПАТ КБ "Приватбанк" (продавець) та ТОзВ "Естейт Селлінг" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення , за умовами якого продавець зобов'язується передати нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Сагайдачного (вул. ОСОБА_5) будинок № 5, м. Коломия, Івано-Франківська область, загальною площею: 2 380, 9 кв. м, та яке має наступні характеристики: приміщення І поверху площею 162, 1 кв. м, приміщення ІІ поверху площею 716, 1 кв. м, приміщення ІІІ поверху площею 752, 6 кв. м, приміщення ІV поверху площею 750, 1 кв. м - у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти приміщення і сплатити за нього обумовлену грошову суму.
Позивач вважає, що на підставі договору дарування від 09.11.2011 він є власником 13/1000 часток нежитлових приміщень площею 31,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Коломия, вул. Сагайдачного, 5, Івано- Франківської області , а тому вважає , що відповідач на незаконних підставах володіє та розпоряджається його майном.
Однак, незважаючи на зареєстроване позивачем право власності, останній позбавлений можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належними 13/1000 частками нежитлових приміщень, оскільки зазначені приміщення, без законної на те правової підстави, були включені до складу нежитлових приміщень, які як предмет іпотеки, були продані за договором купівлі-продажу від 29 листопада 2013 відповідачу.
З врахуванням викладених обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою , в якій просить суд витребувати у відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" майна з чужого незаконного володіння , а саме: 13/1000 часток нежитлових приміщень загальною площею 31,4 кв.м., (приміщення № 23 (колишні №16,17) та частина приміщень спільного користування (коридори, кладова) № І, ІІ Х, ХІІ, що знаходяться за адресою вул. Сагайдачного, 5, м. Коломия, Івано-Франківської області).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство КБ "Приватбанк" позовні вимоги заперечила, вважає їх безпідставними та надуманими, свої доводи виклала у запереченнях на позов від 21.02.2017.
Зокрема, представник третьої особи в судовому засіданні вказав, що відповідач на законних підставах користується спірним майном, а тому відсутні будь-які підстави для витребування цього майна.
З врахуванням викладених обставин, представник третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство КБ "Приватбанк" просить суд в позові відмовити.
Відповідач відзив на позов не подав, представник в судове засідання не з'явився.
Незважаючи на нез"явлення в судове засідання представника відповідача, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення учасників процесу про час та місце проведення судових засідань.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд також дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та подані ними докази, оцінивши їх в порядку ст. 43 ГПК України, суд прийшов до висновку про необгрунтованість позовних вимог, а тому в задоволені позові слід відмовити з огляду на наступні обставини:
Можливість власника майна витребувати його із чужого незаконного володіння передбачена ст. 387 ЦК України та відбувається шляхом подання віндикаційного позову.
Віндикаційний позов є речово-правовим позовом, що може бути пред"явлений тільки у випадку відсутності між позивачем та відповідачем зобов"язальних правовідносин.
Позивачем у віндикаційному позові може бути лише власник майна.
Відповідачем за віндикаційним позовом є особа , яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави. Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді , оскільки законодавство презюмує добросовісне (правове) володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлене рішенням суду.
Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. В підтвердження зазначених обставин, позивач повинен надати суду відповідні докази .
В судовому засіданні з"ясовано, що відповідач володіє спірним майном на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення укладеного , 29.11.2013, між ПАТ КБ "Приватбанк" (продавець) та ТзОВ "Естейт Селлінг" (покупець) .
Підстави набуття права власності визначені ст. 328 ЦК України, зокрема із правочинів.
Оскільки, ТзОВ "Естейт Селлінг" набуло спірне майно у спосіб визначений законом, він є належним набувачем права власності і володіє ним на законних підставах.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторін та інших учасників судового процесу.
За правилами ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
За віндикаційним позовом обов"язок доказування обставин перебування майна у чужому незаконному володінні покладається на позивача.
Однак, позивачем не надано суду достатніх доказів які б підтверджували перебування цього майна у незаконному володінні відповідача.
Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Згідно 4.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.
Враховуючи вищевикладене суд вважає , що позивачем невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права, а тому в позові слід відмовити.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного , у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 15 ,16, 328, 387 ЦК України, керуючись ст. 33, 34, 43 , 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову Фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" про витребування у відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" майна з чужого незаконного володіння , а саме: 13/1000 часток нежитлових приміщень загальною площею 31,4 кв.м., (приміщення № 23 (колишні №16,17) та частина приміщень спільного користування (коридори, кладова) № І, ІІ Х, ХІІ, що знаходяться за адресою вул. Сагайдачного, 5, м. Коломия, Івано-Франківської області).
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.02.17
Суддя Калашник В. О.