22 лютого 2017 року Справа № 916/992/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Данилової М.В.,
суддівКорсака В.А., Швеця В.О.
за участю представників:
позивача, відповідача, третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)
прокуратуриЯговдік С.М. (посв. від 23.10.2014 № 029909)
третьої особи на стороні позивачаТаран А.С. (дов. від 31.01.2017 №98/9/122-17)
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргуТарутинської районної державної адміністрації Одеської області
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016
у справі№ 916/992/13 господарського суду Одеської області
за позовомВійськового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району
до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаКабінету Міністрів України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1)Фермерське господарство "Кобера-5ББ"; 2)Одеської обласної державної адміністрації
провизнання незаконним та скасування розпорядження
Військовий прокурор Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про визнання недійсним та скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 30.08.2006 №333/А-2006.
14.11.2016 до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області до Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району про визнання припиненим права постійного користування Одеським військовим округом земельною ділянкою колишнього Тарутинського полігону з 01.01.1998.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2016 (суддя Волков Р.В.) зустрічну позовну заяву Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області з доданими до неї документами повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області звернулася до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 (головуючий суддя Гладишева Т.Я., судді Головея В.М., Колокова С.і.), апеляційну скаргу Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.11.2016 залишено без змін.
Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а зустрічну позовну заяву направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.02.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Швець В.О.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.02.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
Міністерство оборони України, Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району, Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області, Фермерське господарство "Кобера-5ББ" та Одеська обласна державна адміністрація про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте, не скористалось правом присутності своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції 22.02.2016.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 22.02.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, з огляду на таке.
Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Приймаючи оскаржувані ухвалу та постанову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ч. 1 ст. 60 Господарського Процесуального Кодексу України позовна заява за зустрічним позовом подається за загальними правилами подання позовів.
В свою чергу, це означає, що позов повинен бути поданий з додержанням вимог ст.ст.54-58 Господарського процесуального Кодексу України щодо форми і змісту позовних заяв.
Частиною 1 п. 3 ст. 57 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Отже відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі тягне процесуальні наслідки, визначені законом, а саме - повернення позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області за подання зустрічного позову квитанцією №92747963 від 14.11.2016 підтвердила сплату судового збору лише у розмірі 378,00 грн., замість передбачених законом 1378 грн.
Таким чином, дослідивши питання відповідності матеріалів зустрічного позову Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області нормам ст.ст. 54-57 Господарського процесуального Кодексу України та наявності підстав для прийняття зустрічного позову, суди попередніх інстанцій правомірно зауважили, що ненадання скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (чого не заперечує і сам скаржник) є безумовною підставою для повернення зустрічного позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано застосували норму ст. 63 Господарського процесуального Кодексу України та правомірно дійшли до висновку щодо повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, оскільки судами було прийнято ухвалу і постанову з дотриманням норм процесуального права.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №916/992/13 господарського суду Одеської області залишити без змін.
Головуючий суддя М.Данилова
Судді В.Корсак
В.Швець