ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.02.2017Справа №910/23470/16
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» до приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІДНА» про стягнення 4 520, 46 грн,
за участю представників сторін:
від позивача - Алендар Ю.І. (довіреність № ГН-5-Ю/2017 від 03.01.2017);
від відповідача - не з'явилися;
У грудні 2016 року приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІДНА» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 4 520, 46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.01.2017.
03.01.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з інформацією на судовий запит стосовно страхового полісу № АЕ/4710747.
24.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява на виконання вимог суду.
24.01.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено, а також відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позивач звернувся до відповідача в установленому законом порядку, з вимогою про відшкодування завданої шкоди, однак не надав усі документи, необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, що призвело, на думку відповідача, до неможливості встановити факт настання ДТП, обставини її настання, а також розмір заподіяної шкоди. Крім того, відповідач зазначив, що подані до суду документи, а саме: страховий акт та доповнення до нього не містять підписів уповноважених осіб, що зазначені у названих документах. З огляду на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 розгляд справи відкладено на 08.02.2017.
У зв'язку з перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному, судове засідання з розгляду даної справи 08.02.2017 не відбулося.
07.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі та документи для долучення до матеріалів справи.
06.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог суду.
Враховуючи те, що суддя Карабань Я.А. повернувся з лікарняного, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2017, суд призначив розгляд даної справи на 22.02.2017.
22.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по суті позовних вимог із урахуванням відзиві, в яких позивач зазначив, що своєчасно направив на адресу відповідача вимогу про виплату страхового відшкодування з усіма необхідними для цього документами, однак, відповідач не прийняв рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування, а тому твердження відповідача, викладені у відзиві, на думку позивача, є безпідставними та необґрунтованими.
У судове засідання, призначене на 22.02.2017 представник позивача з'явився, надав суду пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному.
Представники відповідача у судове зсідання 22.02.2017 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення потових відправлень представникам сторін завчасно.
З огляду на викладене, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
У судовому засіданні 22.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважного представника позивача, судом встановлено таке.
06.07.2015 між приватним акціонерним товариством «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» (далі по тексту - страховик, позивач, ПрАТ «СК «ВУСО») та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОКАР» (далі по тексту - страхувальник, ТОВ «ЕКОКАР») був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 1338897-02-21-01 (далі по тексту - договір) відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (ТЗ) вказаним у п. 1.2.1 договору, а саме: NISSAN LEAF, державний номерний знак НОМЕР_1 (п. 1 договору).
Договір набуває чинності з моменту внесення першого страхового платежу (у повному обсязі) на поточний рахунок страховика, але не раніше ніж 07.07.2015, і діє до дати внесення наступного чергового платежу, вказаної в п. 3.4. договору. Відновлення дії договору наступає з моменту внесення чергового страхового платежу (у повному обсязі) і діє до настання терміну внесення наступного платежу. Після внесення останнього страхового платежу договір діє до 06.07.2016 (включно) (п. 3.4. договору).
За умовами договору транспортний засіб застраховано, в тому числі, на випадок дорожньо-транспортної пригоди (п. 4.1.1. договору).
05.03.2016 у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача транспортного засобу NISSAN LEAF, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ТОВ «ЕКОКАР», під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу OPEL OMEGA, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4.
Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 06.04.2016 у справі № 638/4607/1616-п ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований у позивача ТЗ отримав механічні пошкодження.
Таким чином, через пошкодження внаслідок ДТП застрахованого транспортного засобу у позивача виник обов'язок виплатити страхове відшкодування згідно з умовами договору.
Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.
Згідно з рахунком-фактури від 16.03.2016 № СФ-0000022 ФОП ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 8 693, 00 грн.
15.03.2016 позивачем був складений страховий акт № 1325-02, а також додаток № 1 від 19.05.2016 до вказаного страхового акту, на підставі яких на рахунок ТОВ «ЕКОКАР» було перераховано 4 520, 46 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.05.2016 № 7789. Належним чином засвідчені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи, а оригінали оглянуто судом у судовому засіданні.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання страховика за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів перед страхувальником у повному обсязі.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Після виплати страхового відшкодування до позивача перейшло право вимоги щодо сплати шкоди в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 4 520, 46 грн до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Наявність вини ОСОБА_4 в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження застрахованого транспортного засобу, підтверджена постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 06.04.2016.
Законом України «Про страхування» передбачено, що цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів підлягає обов'язковому страхуванню (ст. 7 Закону)
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, що спричинив ДТП на час скоєння останньої була застрахована у приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІДНА» відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/4710747, строк дії з 22.09.2015 по 21.09.2016, страхувальник ОСОБА_3, забезпечений транспортний засіб OPEL OMEGA, державний реєстраційний номер НОМЕР_2).
Обов'язок страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок ДТП майну третьої особи, встановлений п. 22.1 ст. 22. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
20.07.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 4146 про виплату страхового відшкодування в розмірі 4 520, 46 грн, однак вказана вимога була залишена відповідачем без розгляду. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Вирішуючи питання про суму відшкодування, суд враховує положення абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Полісом № АЕ/4710747, яким застрахована цивільно-правова відповідальність винної особи, встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50 000, 00 грн та франшизу 0 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування шкоди в розмірі 4 520, 46 грн з приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІДНА» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві з огляду на таке.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
До заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Документи, зазначені у підпунктах "а" - "ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем на адресу відповідача були надіслані: копія договору добровільного страхування наземного транспорту № 1838897-02-21-01 від 06.07.2015, копія витягу з ЄДР стосовно страхувальника, копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ, копія посвідчення особи, що керувала забезпеченим ТЗ, копія рахунку з СТО, копія протоколу огляду пошкодженого ТЗ, копія розширеної довідки ДАІ, копія заяви на виплату страхового відшкодування, копія акту виїзду на місце події з фото додатками, копія страхового акту № 1325-02 від 15.03.2016, копія додатку № 1 до страхового акту № 1325-02 від 15.03.2016, платіжні доручення що підтверджують сплату страхового відшкодування, копію довіреності.
Відповідачем додано лист від 05.12.2016 № 10-11/5891, адресований позивачу, в якому відповідач просить надати кольорові фотографії пошкодженого ТЗ, страховий акт з підписами відповідальних осіб, розрахунок суми страхового відшкодування з підписами відповідальних осіб, звіт ПрАТ «СК «ВУСО» № 5432-20 від 14.03.2016 з підписом виконавця.
Як зазначив відповідач у відзиві, позивачем до даного часу не виконано вказане прохання, однак, на посилання відповідача щодо непідписаних страхових актів та звіту, суд зазначає, що страховий акт від 15.03.2016 № 1325-02, додаток № 1 до страхового акту № 1325-02 від 15.03.2016, підписані уповноваженою особою позивача, а саме: старшим спеціалістом сектру по вивченню обставин настання події відділу страхових відшкодувань та головним спеціалістом відділу страхових відшкодувань ПрАТ «СК «ВУСО» ОСОБА_6,а звіт ПрАТ «СК «ВУСО» від 14.03.2016 № 5432-20 та розрахунок страхового відшкодування підписані їх виконавцем: ОСОБА_7
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач виконав усі необхідні дії, передбачені законодавством щодо звернення до відповідача із заявою про відшкодування шкоди, а тому заявлені позивачем вимоги про відшкодування шкоди в розмірі 4 520, 46 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІДНА» (01032, м. Київ, б-р. Т. Шевченка, 37/122, ідентифікаційний номер 23510137, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, ідентифікаційний номер 31650052, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) суму страхового відшкодування в розмірі 4 520 (чотири тисячі п'ятсот двадцять) гривень 46 копійок, а також судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Повне рішення складено 27 лютого 2017 року.
Суддя Я.А. Карабань