ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.02.2017Справа № 910/6242/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Карабань Я.А., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ІСО»
про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2016
у справі № 910/6242/16
за позовом заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до товариства з обмеженою відповідальністю «ІСО»
про стягнення 1 000 849, 98 грн,
за участю представників сторін:
від прокуратури - Щипка В.П. (посвідчення № 041966 від 10.03.2016);
від позивача/стягувача - Кривошея Д.А. (довіреність № 220/381/д від 04.11.2016);
від відповідача/боржника/заявника - Кульбака С.Е. (керівник згідно наказу № 2 від 06.03.2014),
У квітні 2016 року заступник Генерального прокурора України - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач, стягувач, МОУ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ІСО» (далі - відповідач, боржник, ТОВ «ІСО») про стягнення 1 000 849, 98 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 у справі № 910/6242/16 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ІСО» на користь МОУ пеню в розмірі 377 805, 00 грн та штраф в розмірі 623 028, 00 грн; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з ТОВ «ІСО» на користь Генеральної прокуратури України судовий збір в розмірі 15 012, 49 грн.
17.11.2016 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 вказане рішення суду скасовано частково, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ІСО» на користь МОУ пеню у розмірі 93 454, 20 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено, стягнуто з ТОВ «ІСО» на користь Генеральної прокуратури України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 402, 19 грн, стягнуто з МОУ на користь ТОВ «ІСО» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 14 971, 60 грн.
24.11.2016 матеріали справи № 910/6242/16 були скеровані до Вищого господарського суду України на запит Київського апеляційного господарського суду за поданням касаційної скарги МОУ на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016.
21.12.2016 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «ІСО» надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2016.
Згідно вказаної заяви боржник просив суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 у справі № 910/6242/16 про стягнення з ТОВ «ІСО» пені та штрафу в розмірі 1 000 833, 00 грн на три календарних роки, передбачивши стягнення вказаної суми рівними щомісячними частинами.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 № 04-23/2646 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, заяву передано на розгляд судді Карабань Я.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 відкладено вирішення питання про прийняття заяви ТОВ «ІСО» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 до повернення матеріалів справи № 910/6242/16 до Господарського суду міста Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 у справі № 910/6242/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 заяву ТОВ «ІСО» прийнято до провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 21.02.2017.
20.02.2017 через відділ діловодства суду від заявника надійшла заява про уточнення вимог, викладених у заяві про розстрочку виконання рішення, а також клопотання про залучення копій документів на підтвердження фінансового стану ТОВ «ІСО».
21.02.2017 через відділ діловодства суду від Генеральної прокуратури України надійшли пояснення по суті заяви, в яких прокурор заперечив проти задоволення заяви боржника у зв'язку з тим, що останнім не доведено тяжкого фінансового становища.
У судове засідання, призначене на 21.02.2017, прокурор та представники сторін з'явилися та надали суду пояснення по суті заяви.
Представник боржника в судовому засіданні подав уточнену заяву, в якій просив суд розстрочити виконання рішення суду на 18 місяців, передбачивши стягнення грошових коштів за рішенням суду рівними щомісячними частинами по 55 601, 84 грн на місяць.
Представник стягувача у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду терміном на три роки, однак подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує щодо розстрочки виконання рішення терміном не більше ніж 18 місяців.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали поданої заяви, суд встановив таке.
Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, господарський суд, зокрема, має право відстрочити виконання рішення (ухвали, постанови).
По суті, розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
За змістом п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.
Заява ТОВ «ІСО» мотивована тим, що у боржника в середньому сукупні щомісячні витрати на оплату праці, оренду та утримання майна, без здійснення яких підприємство припинить свою діяльність, складають 137 203, 01 грн, також у боржника наявний кредит перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 1 355 401, 34 грн, заборгованість перед контрагентами становить 11 911 639, 32 грн, а наявні у ТОВ «ІСО» грошові кошти становлять суму 1 717, 81 грн. Крім того боржник зазначив, що у стягувача є заборгованість перед ТОВ «ІСО», у зв'язку із систематичним невиконанням МОУ своїх зобов'язань в частині оплати поставленого товару складає 16 621 296, 00 грн.
В якості підтвердження наведеного заявником додано до заяви банківські виписки, копії рішень судів щодо стягнення заборгованості як з боржника на користь стягувача, так і навпаки, копії фінансових звітів боржника за 2014 - 2016 роки та копії звітів про рух грошових коштів за вказаний період.
Суд, вирішуючи питання щодо розстрочки виконання рішення суду, бере до уваги принцип рівності матеріальних інтересів обох сторін у справі та зазначає, що з урахуванням заяв сторін щодо погодження ними терміну розстрочки на 18 місяців, суд дійшов висновку про те, що заява товариства з обмеженою відповідальністю «ІСО» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 у справі № 910/6242/16 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ІСО» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 у справі № 910/6242/16 задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 у справі № 910/6242/16 за позовом заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю «ІСО» про стягнення 1 000 849, 98 грн на 18 (вісімнадцять) місяців таким чином: до 28.01.2017 - 55 601, 84 грн, до 28.02.2017 - 55 601, 84 грн, до 28.03.2017 - 55 601, 84 грн, до 28.04.2017 - 55 601, 84 грн, до 28.05.2017 - 55 601, 84 грн, до 28.06.2017 - 55 601, 84 грн, до 28.07.2017 - 55 601, 83 грн, до 28.08.2017 - 55 601, 83 грн, до 28.09.2017 - 55 601, 83 грн, до 28.10.2017 - 55 601, 83 грн, до 28.11.2017 - 55 601, 83 грн, до 28.12.2017 - 55 601, 83 грн, до 28.01.2018 - 55 601, 83 грн, до 28.02.2018 - 55 601, 83 грн, до 28.03.2018 - 55 601, 83 грн, до 28.04.2018 - 55 601, 83 грн, до 28.05.2018 - 55 601, 83 грн, до 28.06.2018 - 55 601, 83 грн.
3. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Я.А. Карабань