ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.02.2017Справа №910/23548/16
За позовомКомунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» м. Києва
доКомунального підприємства «Київпастранс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
ОСОБА_1
простягнення 21525 грн. 45 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Білоус Ф.Й. - представник за довіреністю № 52/20-11 від 19.01.2017;
від відповідача: Магратій Я.В. - представник за довіреністю № 06-5/14 від 16.01.2017;
від третьої особи: не з'явились.
21.12.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» м. Києва з вимогами до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 21525 грн. 45 коп., з яких 20875 грн. 45 коп. завданої шкоди та 650 грн. 00 коп. понесених позивачем витрат для визначення розміру завданої шкоди.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що внаслідок ДТП, яка сталась 17.09.2016 за участю автомобіля Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, та тролейбуса ЛАЗ Е301 Д1, водієм вказаного тролейбусу ОСОБА_1 було завдано шкоду власнику транспортного засобу Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, у розмірі 20875 грн. 45 коп., у зв'язку з чим відповідач як юридична особа, працівником якої завдано шкоду під час виконання своїх трудових обов'язків, на підставі ст. 1172 Цивільного кодексу України, повинен відшкодувати позивачу розмір завданої шкоди, що становить 20875 грн. 45 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 650 грн. 00 коп. понесених позивачем витрат для визначення розміру завданої шкоди (за визначення суб'єктом оціночної діяльності розміру завданої шкоди та складення відповідного звіту).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 порушено провадження у справі № 910/23548/16; розгляд справи призначено на 20.01.2017; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 07.02.2017.
07.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача - ОСОБА_4.
Розглянувши у судовому засіданні 07.02.2017 вказане клопотання позивача, суд дійшов висновку щодо відмови у його задоволенні з огляду на те, що фізична особа не може бути стороною у господарському спорі, який виник у спірних правовідносинах, про що зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.02.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.02.2017.
21.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав позовні вимоги частково на суму 11995 грн. 68 коп. (11345 грн. 68 коп. розмір завданої шкоди та 650 грн. 00 коп. понесених позивачем витрат для визначення розміру завданої шкоди), а саме без врахування ПДВ 20% на вартість запчастин, що разом з ПДВ становить 20875 грн. 45 коп., оскілки докази фактичного проведення ремонту автомобіля Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, в матеріалах справи відсутні, а вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля була визначена на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вих. № 6142/4 від 25.09.2016.
Представник позивача у судовому засіданні 21.02.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.02.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги визнав у розмірі 11995 грн. 68 коп., в решті частині позовних вимог - заперечив.
Представник третьої особи у судове засідання 21.02.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у постанові Оболонського районного суду м. Києва від 16.11.2016 у справі № 756/12545/16-п (провадження № 3/756/5881/16), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 13.02.2017 поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку та не було вручене під час доставки (з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958).
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
У судовому засіданні 21.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» м. Києва здійснює свою діяльність на засадах повної господарської самостійності, госпрозрахунку, є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, круглу печатку із своїм найменуванням, штампи, бланки. Права і обов'язки юридичної особи підприємство набуває з моменту його державної реєстрації (відповідно до п. 4.2 Статуту).
Згідно з п. 5.1 Статуту Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» м. Києва майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші матеріальні та фінансові ресурси, вартість яких відображається у його самостійному балансі.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (ААС568064), копія якого долучена позивачем до позовної заяви, за Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» м. Києва зареєстрований транспортний засіб Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 16.11.2016 у справі № 756/12545/16-п (провадження № 3/756/5881/16), яка набрала законної сили 27.11.2016, встановлено, що 17.09.2016 ОСОБА_1, керуючи тролейбусом ЛАЗ Е301 Д1, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що тролейбус ЛАЗ Е301 Д1 належить Куренівському тролейбусному ремонтно-експлуатаційному ДЕПО Комунального підприємства «Київпастранс», та його інвентарний номер становить НОМЕР_2, що підтверджується долученою відповідачем до матеріалів справи копією технічного паспорту тролейбуса ЛАЗ Е301 Д1.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді водія тролейбуса Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного ДЕПО Комунального підприємства «Київпастранс», що підтверджується витягом з наказу № 61 від 24.04.2007 про прийняття Куренівським тролейбусним ремонтно-експлуатаційним ДЕПО на роботу ОСОБА_1 водієм тролейбуса 1 класу та довідкою (вих. № 16 від 18.01.2017) про те, що ОСОБА_1 працює в Куренівському тролейбусному ремонтно-експлуатаційному ДЕПО Комунального підприємства «Київпастранс» на посаді водія тролейбуса з 25.04.2007 (долучені відповідачем до матеріалів справи).
Відповідно до шляхового листа від 17.09.2016 - дата вчинення ДТП (копія долучена відповідачем до матеріалів справи 13.02.2017) встановлено, що ОСОБА_1 виконував свої трудові обов'язки з перевезення пасажирів у тролейбусі інвентарний номер НОМЕР_2 (тролейбус ЛАЗ Е301 Д1) за маршрутом № 30 (явка на зміну - 13:56 год.; заїзд в ДЕПО - 22:32 год.).
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 6142/4 від 25.09.2016, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Фаворит» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 220/15 від 16.03.2015), вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, становить 20875 грн. 45 коп. (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу Ез = 0,68 та з урахуванням ПДВ на запасні частини).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач (власник пошкодженого транспортного засобу Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1) просить суд стягнути з відповідача (власника тролейбуса ЛАЗ Е301 Д1) як юридичної особи, працівником якої під час виконання своїх трудових обов'язків було завдано шкоду, вартість завданої шкоди у розмірі 20875 грн. 45 коп., а також 650 грн. 00 коп. понесених позивачем витрат для визначення розміру завданої шкоди (за визначення суб'єктом оціночної діяльності розміру завданої шкоди та складення відповідного звіту).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Як передбачено приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.
Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, частинами першою і другою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи з аналізу ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, обов'язок з доведення відсутності вини у завданні шкоди покладається на особу, яка завдала шкоду.
Як встановлено судом, відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 16.11.2016 у справі № 756/12545/16-п (провадження № 3/756/5881/16), яка набрала законної сили 27.11.2016, встановлено, що 17.09.2016 ОСОБА_1, керуючи тролейбусом ЛАЗ Е301 Д1, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, має місце протиправна поведінка ОСОБА_1 (порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України), шкода (пошкодження автомобіля Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1), причинний зв'язок між протиправною поведінкою ОСОБА_1 і шкодою, завданою власнику автомобіля Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, а також вина ОСОБА_1
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 6142/4 від 25.09.2016, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Фаворит» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 220/15 від 16.03.2015), вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, становить 20875 грн. 45 коп. (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу Ез = 0,68 та з урахуванням ПДВ на запасні частини).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ (колісного транспортного засобу).
Згідно з п. п. 4.3. та 4.4. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта. У разі виконання судовим експертом відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судову експертизу"оцінки на договірних засадах з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, він складає висновок експертного дослідження з урахуванням особливостей його оформлення згідно із законодавством.
Суд зазначає, що Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 6142/4 від 25.09.2016, складений суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Фаворит» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 220/15 від 16.03.2015), відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, становить 20875 грн. 45 коп. (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу Ез = 0,68 та з урахуванням ПДВ на запасні частини), є належним доказом щодо визначення розміру завданої шкоди власнику транспортного засобу Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, оскільки відповідає вимогам, вказаним у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та узгоджується з положеннями ст. 1192 Цивільного кодексу України.
При цьому, відповідачем не надано суду належних доказів щодо визначення розміру шкоди, завданої власнику автомобіля Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, у розмірі, іншому, ніж той, що визначений суб'єктом оціночної діяльності у Звіті про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 6142/4 від 25.09.2016.
Водночас, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо необхідності зменшення вартості запасних частин на розмір ПДВ, з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 14.1.178. ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Податок на додану вартість це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).
Суд зазначає, що збитками є, в тому числі, витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (ст. 22 Цивільного кодексу України), а тому вартість запасних деталей з урахуванням ПДВ є розміром саме тих витрат, які потерпіла особа повинна понести з метою придбання таких запасних деталей для проведення ремонту пошкодженого автомобіля.
При цьому, суд зазначає, що закон не передбачає виникнення права на відшкодування шкоди лише після фактичного проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу, а визначає збитки, в тому числі, як витрати, які особа мусить зробити для відновлення порушеного права.
Таким чином, законодавством встановлено принцип повного відшкодування шкоди, яка завдана майну особи, з огляду на що суд не вбачає підстав для зменшення вартості запасних частин на розмір ПДВ, оскільки наявними в матеріалах справи доказами, а саме Звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 6142/4 від 25.09.2016, встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, становить 20875 грн. 45 коп., тобто для ремонту вказаного автомобіля (витрати, які потерпіла особа мусить зробити) необхідні грошові кошти у розмірі 20875 грн. 45 коп. (вартість робіт, вартість матеріалів та вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту), що і є розміром завданої позивачу шкоди.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 6142/4 від 25.09.2016, складений суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Фаворит» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 220/15 від 16.03.2015), є належним та допустимим доказом, що підтверджує розмір завданої позивачу шкоди у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Суд зазначає, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною особою в трудових відносинах, і шкоду така особа заподіяла у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 21.09.2016 у справі № 6-933цс16.
Як встановлено, відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 16.11.2016 у справі № 756/12545/16-п (провадження № 3/756/5881/16), яка набрала законної сили 27.11.2016, встановлено, що 17.09.2016 ОСОБА_1, керуючи тролейбусом ЛАЗ Е301 Д1, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
З протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 17.09.2016 (копія долучена позивачем до позовної заяви) щодо ОСОБА_1, вбачається, що місцем роботи ОСОБА_1 є Куренівське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне ДЕПО (філія Комунального підприємства «Київпастранс» відповідно до п. 1.3 Статуту відповідача).
13.02.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем долучено до матеріалів справи витяг з наказу № 61 від 24.04.2007 про прийняття Куренівським тролейбусним ремонтно-експлуатаційним ДЕПО на роботу ОСОБА_1 водієм тролейбуса 1 класу.
Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи довідку (вих. № 16 від 18.01.2017) про те, що ОСОБА_1 працює в Куренівському тролейбусному ремонтно-експлуатаційному ДЕПО Комунального підприємства «Київпастранс» на посаді водія тролейбуса з 25.04.2007 по теперішній час (тобто станом на дату видачі довідки - 18.01.2017).
При цьому, 13.02.2017 відповідачем долучено до матеріалів справи копію технічного паспорту тролейбуса ЛАЗ Е301 Д1, в якому зокрема зазначено, що вказаний тролейбус належить Куренівському тролейбусному ремонтно-експлуатаційному ДЕПО Комунального підприємства «Київпастранс», та його інвентарний номер становить НОМЕР_2.
Відповідно до п. 1.3 Положення про шляховий (дорожній) лист міського електротранспорту, затвердженого наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 05.11.1998 № 252, подорожній лист є первинним документом для обліку робочого часу водія (кондуктора) і нарахування його (їх) заробітної плати.
Відповідно до п. 1.4 вказаного Положення шляховий лист визначає місце та час виконання роботи водієм (та кондуктором), засіб, яким виконується робота (трамвайний вагон чи тролейбус, його інвентарний номер), а також характер виконуваної роботи (перевезення пасажирів, обкатка, випробування, відправка на ремонтне підприємство, інше).
Відповідно до шляхового листа від 17.09.2016 - дата вчинення ДТП (копія долучена відповідачем до матеріалів справи 13.02.2017) встановлено, що ОСОБА_1 виконував свої трудові обов'язки з перевезення пасажирів у тролейбусі інвентарний номер НОМЕР_2 (тролейбус ЛАЗ Е301 Д1) за маршрутом № 30 (явка на зміну - 13:56 год.; заїзд в ДЕПО - 22:32 год.).
Таким чином, суд дійшов висновку, що ДТП, яка сталась 17.09.2016 з вини ОСОБА_1, який керував тролейбусом ЛАЗ Е301 Д1, та внаслідок якої було завдано шкоду власнику автомобіля Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, сталась під час виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов'язків (вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем у відзиві на позовну заяву та у судових засіданнях не заперечувались).
Крім того, як встановлено судом, тролейбус ЛАЗ Е301 Д1 належить Куренівському тролейбусному ремонтно-експлуатаційному ДЕПО Комунального підприємства «Київпастранс» (інвентарний номер НОМЕР_2).
У зв'язку з викладеним, саме Комунальне підприємство «Київпастранс» (юридична особа, яка на законних підставах володіє транспортним засобом - тролейбусом ЛАЗ Е301 Д1, та працівником якої було завдано шкоду під час виконання трудових обов'язків) повинно відшкодувати позивачу завдану шкоду (у повному обсязі) у розмірі 20875 грн. 45 коп.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» м. Києва в частині стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» розміру завданої шкоди у сумі 20875 грн. 45 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 650 грн. 00 коп. понесених позивачем витрат для визначення розміру завданої шкоди (за визначення суб'єктом оціночної діяльності розміру завданої шкоди та складення відповідного звіту).
Як встановлено судом, суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Фаворит» з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, було проведено дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, за результатами якого складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 6142/4 від 25.09.2016.
Судом встановлено, що за проведене суб'єктом оціночної діяльності автотоварознавче дослідження позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 650 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1071 від 26.09.2016 на суму 650 грн. 00 коп.
Суд зазначає, що грошові кошти у розмірі 650 грн. 00 коп., сплачені позивачем, є витратами позивача, які йому необхідно було понести для визначення вартості матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, а саме для проведення суб'єктом оціночної діяльності автотоварознавчого дослідження, (результати якої оформлені Звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 6142/4 від 25.09.2016), з метою доведення у суді належними та допустимими доказами розміру завданих збитків.
З огляду на те, що необхідність понесення таких витрат знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із завданням винуватою у ДТП особою шкоди майну позивача, у зв'язку з чим позивачу необхідно було оплатити суб'єкту оціночної діяльності вартість виконаних робіт з проведення автотоварознавчого дослідження з метою доведення у суді розміру завданої шкоди (суми витрат, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права), суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 650 грн. 00 коп. понесених позивачем витрат для визначення розміру завданої шкоди (за визначення суб'єктом оціночної діяльності розміру завданої шкоди та складення відповідного звіту).
Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» м. Києва в частині стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» 650 грн. 00 коп. понесених позивачем витрат для визначення розміру завданої шкоди (за визначення суб'єктом оціночної діяльності розміру завданої шкоди та складення відповідного звіту) підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2; ідентифікаційний код: 31725604) на користь Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» м. Києва (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, буд. 19; ідентифікаційний код: 03359115) грошові кошти у розмірі 21525 (двадцять одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять) грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено 27.02.2017
Суддя І.М. Отрош