ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.02.2017Справа №910/23481/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Енергобуд»
до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»
про внесення змін до кредитного договору № 524Ю від 21.10.2013
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від позивача Швидкий О.В. - по дов. № 50 від 14.02.2017
від відповідача Золоткова Г.О. - по дов. № 7 від 20.07.2016
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж - Енергобуд» до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про внесення змін до кредитного договору № 524Ю від 21.10.2013, а саме:
- виключити з договору процентну ставку 2-23% річних (стор. 2);
- виключити з договору п. 2.4 з усіма підпунктами, що в ньому знаходяться;
- виключити з п.п. 4.2.1 речення «виходячи з розміру процентної ставки 1 та процентної ставки 2, з врахуванням умов застосування таких ставок, передбачених цим договором» (стор. 5);
- внести зміни відносно «терміну погашення кредитної лінії» (стор. 1) виклавши його в новій редакції наступного змісту: 20 жовтня 2018 року, якщо інше не передбачено умовами цього договору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.10.2013 між сторонами укладений кредитний договір № 524Ю від 21.10.2013 про надання позивачу кредиту з лімітом 2 000 000,00 грн. із сплатою 21% річних та 23% річних для поповнення обігових коштів, в т.ч. рефінансування заборгованості перед ПАТ «ФКБ Банк» за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/12318 від 30.08.2012. Кредитний договір був укладений позивачем під впливом тяжкої для нього обставини, що зумовлювала необхідність терміново погасити заборгованість перед ПАТ «ФКБ Банк», у зв'язку з чим позивач був вимушений погодився на умовами кредитного договору та передати нерухоме майно в іпотеку. Оскільки у позивач протягом 2014 -2015 років мали місце фінансові проблеми утворилась заборгованість, у зв'язку з чим відповідачем пред'явлено до позивача відповідний позов. Вважає, що у зв'язку із погіршенням фінансового та економічного стану, що зумовлено об'єктивними обставинами в Україні є підстави для внесення змін до договору на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 порушено провадження у справі № 910/23481/16 та призначено справу до розгляду на 19.01.2017.
Позивачем 18.01.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебування директора на лікарняному.
Відповідачем 18.01.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу підготувати обґрунтований відзив на позов з посиланням на те, що копію позовної заяви відповідач не отримував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/23481/16 від 19.01.2017, у зв'язку з нез'явленням в засідання суду представників сторін, невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.12.2016, розгляд справи було відкладено до 02.02.2017.
01.02.2017 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з продовженням перебування директора на лікарняному.
Відповідач у поданому 02.02.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки на підставі рішення Правління Національного банку України від 18.07.2016 розпочато процедуру ліквідації банку. Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1265 від 19.07.2016 процедура ліквідації введена на строк по 19.07.2018. Позивач же просить продовжити термін користування кредитними коштами понад строк ліквідації банку - до 20.10.2018. Для повного та об'єктивного з'ясування можливості і перспективи реструктуризації заборгованості за кредитним договором банком у позивача було витребувано ряд документів, які позивачем надано не було. Зазначає, що зміна економічної ситуації, коливання курсу валюти є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставою для зміни чи розірвання кредитного договору, оскільки це не є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України. Жодних доказів істотної зміни обставин чи завдання шкоди позивачем не надано.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/23481/16 від 02.02.2017, у зв'язку з нез'явленням в засідання суду представника позивача та невиконанням позивачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.12.2016, розгляд справи було відкладено до 16.02.2017.
Позивач в судовому засіданні 16.02.2017 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні 16.02.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
В судовому засіданні 16.02.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва
21.10.2013 між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (Банк, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Енергобуд» (позичальник, позивач) було укладено кредитний договір № 524Ю (далі - кредитний договір).
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору Банк надає позичальнику кредитну лінію з лімітом кредитної лінії, терміном погашення кредитної лінії з врахуванням графіку на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією, комісії та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки/терміни, передбачені цим договором.
Згідно розділу 1 кредитного договору станом на дату укладення кредитного договору ліміт кредитної лінії встановлений в розмірі 2 000 000,00 грн. Термін погашення кредитної лінії визначено - 20.10.2014. Визначений наступний процент за користування кредитною лінією: процентна ставка 1 - 21% річних; процентна ставка 2 - 23% річних.
Відповідно до п. 2.4 кредитного договору сторони узгодили такий порядок застосування проценту за користування кредитною лінією:
2.4.1 За відсутності порушень позичальником будь-якого зі своїх зобов'язань, передбачених блоком 4 п. 8.2 цього договору застосовується процента ставка 1;
2.4.2 При порушенні позичальником будь-якого зі своїх зобов'язань, передбачених блоком 4 п. 8.2 цього договору, застосовується процента ставка 2;
2.4.2.1 Процентна ставка 2 застосовується наступним чином:
- починаючи з першого календарного дня місяця, що слідує за місяцем, за результатами якого/ в якому було зафіксовано порушення зобов'язань, обумовлених пп. 1 та 2 блоку 4 п. 8.2 цього договору, та до останнього календарного дня місяця, за результатами якого/в якому була зафіксована відсутність порушення вищевказаних зобов'язань позичальника;
2.4.2.1.1 Процентна ставка 2 застосовується наступним чином:
- починаючи з дня невиконання за результатами якого/ в якому було зафіксовано порушення зобов'язань, обумовлених пп. 3 та 4 блоку 4 п. 8.2 цього договору, та до останнього календарного дня за результатами якого/в якому була зафіксована відсутність порушення вищевказаних зобов'язань позичальника;
2.4.2.2 За наявності одночасно декількох обставин, що були підставою для застосування процентної ставки 2, застосування процентної ставки 2 припиняється згідно з умовами п. 2.4.2.1 цього договору зі спливом останньої із обставин, що були підставою для її застосування.
2.4.2.3 Застосування процентної ставки 2 є таким, що погоджено сторонами на момент укладання цього договору, та не потребує укладання сторонами будь-яких додаткових угод/договорів до цього договору та направлення Банком позичальнику будь-яких письмових повідомлень.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України
В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до абзацу 1 п. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно п. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
З урахуванням положень даної норми можливість внесення змін до кредитного договору пов'язується не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 цієї статті при істотній зміні обставин.
При цьому, оцінка зміни обставин як істотне повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим п. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, а саме зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Позивач в обґрунтування внесення змін до кредитного договору зазначає таку істотну обставину як погіршення фінансового та економічного стану, що зумовлено об'єктивними обставинами в Україні.
Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для зміни чи розірвання кредитного договору, оскільки це не є істотною зміною обставин у розумінні статті 652 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивачем не було належним чином доведено наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні кредитного договору, не доведено того факту, що внаслідок настання цих обставин позивача значною мірою позбавлено того, на що він розраховував при укладенні кредитного договору.
Таким чином, вимоги про зміну умов кредитного договору є необґрунтованими, нормативно та документально не підтвердженими.
Слід зазначити, що на підставі рішення Правління Національного банку України № 142-рш від 16.07.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1265 від 19.07.2016 «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 20.07.2016 по 19.07.2018.
Матеріали справи свідчить, що позивач звертався до відповідача з листом № 304 від 08.11.2016 про внесення змін до кредитного договору, які предметом наданого спору.
Позивач у відповідь листом № 22-6-04/89 від 25.11.2016 повідомив позивача про те, що для підготовки та розгляду пропозиції позивача щодо внесення змін до договору необхідно надати документи, перелік яких наведений в цьому листі.
Доказів того, що позивач надав відповідачу необхідні для вирішення його питання документи не подано.
Крім цього, позивач просить внести зміни до кредитного договору в частині продовження терміну користування кредитними коштами понад строк ліквідації банку - до 20.10.2018.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про внесення змін до кредитного договору № 524Ю від 21.10.2013.
З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Енергобуд» не обґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 23.02.2017.
СуддяВ.В.Сівакова