ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.11.2016Справа №910/19773/16
За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Публічного акціонерного товариства «Севастопольгаз»
про стягнення грошових коштів
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Кость О.Г. (за довіреністю);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 28 листопада 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У жовтні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) до Публічного акціонерного товариства «Севастопольгаз» (відповідач) про стягнення 45 306,48 грн. 3% річних та 5 770,56 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору № 13-404-ПР на купівлю-продаж природного газу від 31.01.2013 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/20919/16. Розгляд справи призначено на 28.11.2016 року.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд, зокрема, господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.
Оскільки місцезнаходженням відповідача є місто Севастополь, дана позовна заява подана з дотриманням встановлених законом правил територіальної підсудності.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -
31.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" (покупець) укладено Договір № 13-404-ПР на купівлю-продаж природного газу (надалі - Договір).
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 2.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами газу. Продавець передає покупцеві у 2013 році газ обсягом до 17 000 тис. куб. м.
Згідно з п. п. 5.1.-5.4. Договору ціна (граничний рівень ціни) на газ установлюються НКРЕ. Ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 20%. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу 4 210,80 грн. з ПДВ. У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ вона є обов'язковою для сторін за цим договором з моменту введення її в дію.
Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання передачі.
Додатковими угодами № 1, 2 від 10.07.2013 року та 31.12.2013 року відповідно було внесено зміни до Договору щодо ціни газу, обсягів постачання та строку дії останнього.
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу газ на суми 8 243 546,33 грн., 1 590 086,51 грн., 1 580 114,09 грн., 1 595 115,08 грн., 7 649 440,42 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013 року, 30.06.2013 року, 31.07.2013 року, 31.08.2013 року, 28.02.2014 року відповідно.
Відповідачем здійснено оплату поставленого газу, що підтверджується банківськими виписками, проте з порушенням строку, обумовленого сторонами умовами Договору.
Позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення умов Договору № 13-404-ПР на купівлю-продаж природного газу від 31.01.2013 року щодо оплати газу у обумовлені строки, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 45 306,48 грн. 3% річних та 5 770,56 грн. інфляційних втрат.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, позивачем було поставлено відповідачу газ на суми 8 243 546,33 грн., 1 590 086,51 грн., 1 580 114,09 грн., 1 595 115,08 грн., 7 649 440,42 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013 року, 30.06.2013 року, 31.07.2013 року, 31.08.2013 року, 28.02.2014 року відповідно.
Крім того, судом встановлено, що строки оплати газу, відповідно до умов Договору, відповідачем порушено.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, наданий позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість такого розрахунку, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню 45 306,48 грн. 3% річних та 5 770,56 грн. інфляційних втрат.
Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» (99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, будинок 1; ідентифікаційний код 03358305) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720), грошові кошти: 45 306,48 грн. (сорок п'ять тисяч триста шість гривень 48 копійок) 3% річних, 5 770,56 грн. (п'ять тисяч сімсот сімдесят гривень 56 копійок) інфляційних втрат та 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 24.02.2017 року.
Суддя Ю.В. Цюкало