номер провадження справи 32/82/16
20.02.2017 Справа № 908/1880/16
Розглянута заява ОСОБА_1 акціонерного товариства “Приазовкурорт”, в порядку ст. 121 ГПК України, про розстрочення виконання рішення суду від 28.09.2016р. у справі №908/1880/16
у справі № 908/1880/16
за позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Дніпровського району (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-а)
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Приазовкурорт” (71100, м. Бердянськ Запорізька область, вул. Котляревського-Перлина, 12/24)
про стягнення 873658грн. 41 коп.
Суддя Колодій Н.А.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 243/20-19;
від відповідача: не з'явився
08.02.2017 р. на адресу господарського суду Запорізької області від ОСОБА_1 акціонерного товариства “Приазовкурорт” (відповідача у справі) надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2016р. у справі № 908/1880/16 на два роки згідно відповідно графіку заявника.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2017 р. заява ПАТ “Приазовкурорт” прийнята до розгляду, розгляд заяви призначено на 20.02.2017 р. у сторін витребувані документи та матеріали, необхідні для вирішення заяви.
В судовому засіданні 20.02.2017 р. представник заявника був відсутній, при цьому до початку засідання від заявника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із знаходженням представника на лікарняному.
Розглянувши вказане клопотання заявника, суд залишає його без задоволення, оскільки: по-перше, у відповідності до ст.121 ГПК України, розгляд відповідної заяви про розстрочку виконання рішення суду, обмежений десятиденним строком, і останнім днем строку є 20.02.2017р.; по-друге, відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника; і по-третє, згідно ст. 77 ГПК України, суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, суд визнав за можливе розглянути заяву ПАТ “Приазовкурорт” в данному судовому засіданні за наявними в матеріалах справи доказами.
За клопотанням представника позивача розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду, відповідач посилається на тяжке фінансове становище підприємства. А саме, вказує на:
- відсутність замовлень на реалізацію путівок ФСС з ТВП у II кварталі 2016 року;
- невиконання плану доходів від операційної оренди спальних корпусів збільшення орендної плати за земельні ділянки та податку на нерухомість;
- збільшення обсягів поточних ремонтів;
- підвищення вартості на енергоносії, медикаменти та продукти харчування;
- наявність витрат на індексацію заробітної плати;
- відмову орендарів від продовження термінів дії договорів або припинення їх достроково у зв'язку з економічною ситуацією в регіоні та близькістю військових дій;
- відсутність фінансування з боку акціонерів відповідача (ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та Запорізька обласна рада професійних спілок);
- дебіторська заборгованість за оренду майна, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, або за якої минув строк позовної давності
- наявність грошових коштів на рахунках в ТОВ «Український промисловий банк» і ПАТ «БГ Банк» відносно яких, розпочато процедуру ліквідації, і майнові вимоги ПАТ “Приазовкурорт” віднесені до сьомої черги задоволення;
- наявність невиконаних судових рішень за якими з боржників на користь ПАТ “Приазовкурорт” стягнуті суми заборгованостей.
- наявність рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2016р. по справі 808/3277/16, про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в заставі, підлягає реалізації для погашення усієї суми податкового боргу відповідача.
Разом з загальним падінням доходу, заявник посилається на необхідність здійснення обов'язкових платежів, таких як, заробітна плата, оплата газопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, теплопостачання, орендна плата за земельні ділянки.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти заяви відповідача, зазначив, що під час вирішення питання про надання розстрочки виконання рішення суд повинен враховувати інтереси та фінансовий стан обох сторін. Так, фінансовий стан Концерну “Міські теплові мережі” має найгірший стан а ніж фінансовий стан ПАТ “Приазовкурорт” А саме, Концерном “Міські теплові мережі” отримано витяг про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 07.06.2016р. №49726781. А також постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 51894985, щодо примусового виконання рішення суду у справі № 908/654/16 на суму 22841636,68 грн. та ВП 51336262 про примусове виконання рішення суду у справі №908/997/15-г про стягнення 19768469,38 грн. Таким чином, відділом державної виконавчої служби розпочато процедуру примусового стягнення заборгованості з Концерну “Міські теплові мережі” та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно. Концерн “Міські теплові мережі” є основним постачальником теплової енергії в місті Запоріжжя, що складає 260 тисяч договорів (особових рахунків) на отримання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. При цьому, на законодавчому рівні унормовано, що грошові кошти, які надійшли від споживачів Концерну “Міські теплові мережі”, відповідно до укладених договорів не поступають в його розпорядження, а перераховуються в першу чергу за спожитий природний газ на рахунок - ПАТ «НАК «Нафтобаз України», згідно з Порядком №217. Це практично 100% коштів. Надходження від споживачів теплової енергії - це дохід позивача. Станом на 01.02.2017р. кредиторська заборгованість позивача становить 1 214 861 553,44 грн., в той же час дебіторська заборгованість складає 860 127,20 тис. грн., а збитки від провадження господарської діяльності станом на 31.12.2016р. становили 226 771,00 тис. грн.
Розглянувши матеріали справи № 908/1880/16 та заяву ПАТ “Приазовкурорт” про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2016р. у справі № 908/1880/16 на два роки згідно графіку заявника, представлені докази та вислухавши пояснення представника позивача, суд не визнає доводи відповідача обґрунтованими, а обставини, на які він посилається - винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення у справі, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 р. у справі № 908/1880/16 позовні вимоги Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Дніпровського району до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Призовкурорт” задоволені. Стягнуто з ПАТ “Призовкурорт” на користь Концерну “Міські теплові мережі суму 629 000 (шістсот двадцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп. коп. основного боргу, суму 7548 (сім тисяч п'ятсот сорок всім) грн. 88 коп. - 3% річних, суму 27025 (двадцять сім тисяч двадцять п'ять) грн. 51 коп. інфляційних втрат, суму 100 791 (сто тисяч сімсот дев'яносто одна) грн. 85 коп. пені, суму 11465 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 49 коп. витрат зі сплати судового збору.
Приписами ст. 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Згідно із ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
26.10.2016 р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2012 р. по справі № 908/1880/16 було видано відповідні накази.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання
Стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.
Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р. „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з п. 2 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. № 02-5/33 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи. Тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобов'язань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.
Важкий фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання зобов'язань перед кредитором, та не робить неможливим виконання рішення суду.
Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення ... суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутністю у нього майна, яке має бути передано стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З посиланнями відповідача на важкий фінансовий стан підприємства, а саме на відсутність замовлень на реалізацію путівок, підвищення вартості на енергоносії, медикаменти та продукти харчування, існування інших судових актів, за якими з відповідача стягнуті кошти, відмову орендарів від продовження термінів дії договорів і т. ін.., суд не погоджується, оскільки, як зазначено вище, важкий фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання зобов'язань перед кредитором.
З урахуванням вищевикладеного, дослідивши надані відповідачем обґрунтування, суд не знаходить об'єктивних обставин, які б підтверджували виключність випадку, передбаченого ст. 121 ГПК України, для надання розстрочки виконання рішення на даний час.
Заяву про розстрочку виконання рішення суду слід залишити без задоволення, так як данні обставини не є виключними та не впливають на можливість виконання судового рішення. Суд також виходить з тих обставин, що примусове виконання судового рішення здійснюється органами державної виконавчої служби з урахуванням приписів Закону України “Про виконавче провадження”.
За таких обставин, суд не знаходить об'єктивних підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення, так як сторони мають рівні права перед законом на захист своїх порушених інтересів, відповідач своїми діями спричиняє збитки підприємству позивача. Тяжке фінансове становище підприємства не є підставою для надання розстрочки виконання судового рішення.
Застосовуючи норми ГПК України, суд зобов'язаний враховувати інтереси обох сторін по справі. Надані позивачем докази свідчать про те, що Концерн “Міські теплові мережі” знаходиться в не менш скрутному фінансовому стані а ніж ПАТ “Приазовкурорт”, і довготривале виконання рішення суду, негативно вплине на фінансовий стан позивача.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що судом не встановлені конкретні об'єктивні обставини, які ускладнюють виконання рішення чи роблять його виконання неможливим, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, вважає що заяву ПАТ “Приазовкурорт” про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2016р. у справі № 908/1880/16 відповідно графіку заявника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст., ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства “Приазовкурорт” про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2016р. у справі №908/1880/16 на два роки відповідно графіку заявника залишити без задоволення.
Суддя Н.А. Колодій