61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
21.02.2017 Справа № 905/159/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання А.О. Кащеєві,
розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця", м. Львів
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС", м. Селидове
про стягнення 77725,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця", м. Львів звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС", м. Селидове про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах в розмірі 77725,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11 липня 2016 року зі станції Кривий Торець Донецької залізниці відповідач згідно залізничної накладної №49405707 у вагоні №60513405 відправив вантаж - «Вугілля кам'яне» на станцію Скнилів - Львівської залізниці, на станції Скнилів залізницею на підставі листа - звернення ПП «Оліяр» (вантажоодержувача) проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 77725,00 грн, який він просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні 31.01.2017 був присутній представник відповідача, який звернувся до суду з клопотанням №344 від 31.01.2017 про зменшення нарахованого позивачем штрафу.
Від позивача 20.02.2017 через канцелярію суду надійшли пояснення від 17.02.2017 №ДНЮ-31, в яких позивач зазначив, що відповідачем не надано належних, беззаперечних доказів та не наведено обставин, які б засвідчували винятковість випадку для зменшення розміру штрафу, тому підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.
В судовому засіданні 21.02.2017, яке відбулось в режимі відеоконференції через господарський суд Львівської області, представник позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, проти зменшення штрафу заперечував.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:
11.07.2016 зі станції Кривий Торець - Донецької залізниці ТОВ “ЕНЕРГОІМПЕКС" (вантажовідправник, відповідач) відправив Приватному підприємству «Оліяр» (вантажоодержувач) на станцію Скнилів Львівської залізниці згідно накладної №49405707 у вагоні №60513405 вантаж - вугілля кам'яне не пойменоване в алфавіті. Вантаж у вологому стані, маркірован вапном.
При оформленні залізничної накладної №49405707 у вагоні №60513405 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 56100кг.
Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150 т) Заводський №371.
Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.
Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Зазначена залізнична накладна оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
З огляду на положення статей 11 ЦК України та 174 ГК України вона є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов'язків.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
На підставі листа-звернення 16/07-01 від 16.07.2016 ПП «Оліяр» направленого на адресу начальника ст. Склинів проведено контрольну перевірку вагону №60513405.
За наслідками контрольної перевірки станцією ст.Скнилів залізниці складений комерційний акт ЄА №001008/12 від 16.07.2016, відповідно до якого на вимогу одержувача лист 16/07-01 від 16.07.2016 ПП «Оліяр» на 150-ти тонний тензометричній вагонній вазі ст.Скнилів, яка пройшла повірку 21.08.2015 результатами контрольного переважування вагону №60513405 виявилось: фактична маса брутто вагона склала 78520 кг, тара вагона з ПД 23800 кг, маса вантажу нетто за ПД 56100 кг. Фактична маса вантажу нетто 54720кг, що менше документу на 1380 кг.
У комерційному акті ЄА №001008/12 від 16.07.2016- розділ “Д”- також містяться відомості про те, що завантаження вантажу у вагоні гіркоподібне на рівні бортів, з скосом до бортів нижче рівня бортів на 15-20 см. Помарковано вапном, маркування не порушено. Слідів просипання вантажу немає. Недостача вантажу поміститись могла. У розділі “А” вказаного акту зазначено, що перевезення здійснювалось без охорони.
Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки станції Скнилів Львівської залізниці, якими було здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 13.12.2006, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що 21.08.2015 здійснена державна повірка ваг, 23.02.2016 виконано роботи по огляд перевірці, якою встановлено, що покази ваги в межах допуску (тобто залізниця мала право на здійснення повторного зважування вагона відповідача).
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 N 334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд встановив, що комерційний акт ЄА №001008/12 від 16.07.2016 підписаний належними особами у відповідності до п. 10 Правил складання актів.
Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 1 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.
Так, статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Наведений комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає положенням Статуту залізниць України і Правилам складання актів ( стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним та допустимим доказом - комерційним актом ЄА №001008/12 від 16.07.2016, який є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.
Суд відзначає, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні, поглиблень вантажу не виявлено. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній. В матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі, вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.
Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 15545,00 грн.
Відповідно приписів ст.ст.118, 122 Статуту залізниць до стягнення заявлений штраф у розмірі 77725,00 грн - у п'ятикратному розмірі вказаної плати.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 0,5% маси, оскільки вантаж, що перевозився, відноситься до категорії інших вантажів. Отже, норма розходження маси становить 280,5кг, виявлено розходження -1380кг.
Відповідачем надано клопотання, в якому останній просить зменшити суму нарахованого позивачем штрафу за невірно зазначену масу вантажу до 0,5 розміру провізної плати.
Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
З огляду на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та іншим учасникам господарських відносин, а також враховуючи, майновий стан відповідача, а також враховуючи що, в свою чергу, не створювало небезпеку на залізничному транспорті, приймаючи до уваги майновий стан відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50%, а саме до 38862,50грн.
Також, судом прийнято до уваги, що відповідач здійснює свою господарську діяльність в м. Селидове, яке згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015р. № 1275-р та наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 року №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення" входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визначене як район проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
На підставі ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 25, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця", м. Львів до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС", м. Селидове про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах в розмірі 77725,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС" (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Миру, буд. 34, код ЄДРПОУ 30962337) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця"(79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195) суму штрафу у розмірі 38862,50 грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 1378,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 27.02.2017.
Суддя Г.Є. Курило
Повний текст рішення підписано 27.02.2017.