21.02.2017 Справа № 904/12504/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ", м. Краматорськ
до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кривий Ріг
про стягнення суми заборгованості та нарахованих штрафних санкцій
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кривий Ріг про стягнення 7 331 845,47грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 2 373821,73 грн. пені та 192 380,48 грн. трьох відсотків річних та 556 483,29 грн. інфляційних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №50001011 від 01.09.2007року про постачання електричної енергії в частині повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію.
Відповідач надав відзив на позов, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає частково, оскільки частина боргу ним погашена до порушення провадження по справі, в частині штрафних санкцій відповідачем надано контррозрахунок сум, здійсненого без врахування днів оплати. Також відповідач просив зменшити розмір пені до 25%.
Позивач надав письмові пояснення на відзив відповідача, проти зменшення розміру пені позивач заперечує.
В судових засіданнях оголошувались перерви з 06.02.2017 року до 13.02.2017 року, з 13.02.2017 року до 21.02.2017 року.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.02.2017року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, - ВСТАНОВИВ:
01.09.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест” та Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі - відповідач, Споживач) було укладено договір №5001011 (далі-Договір) про постачання електричної енергії, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю14853 кВА, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 1.1. Договору).
02.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест” та Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" укладено додаткову угоду №12, за умовами якої було внесено зміни до найменування постачальника з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест” на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ", м. Краматорськ.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Постачальник зобов»язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток "Обсяг постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам"); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до "Правил улаштування електропристроїв" та гарантованого рівня недійсності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням на межі балансової належності електромереж в точках продажу електричної енергії граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, дотримання яких залежить від постачальника, забезпечити отримання споживачем в точках продажу електричної енергії на рівні дозволеної потужності 5061кВт, на умовах відповідних договорів, передбачених ПКЕЕ.
Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та інші платежі, передбачені цим Договором (п. 3.1.1. Договору).
Відповідно до п.7.6 Договору, обчислення обсягів та вартості поставленої активної електроенергії, обсягів перетікання та вартості послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, умови і порядок здійснення розрахунків за договором узгоджується сторонами додатками "Порядок розрахунків" (Додаток 2) та "Порядок розрахунків вартості послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".
Відповідно до п.1.4 Додатку №2 до договору, величина коштів, які має сплатити споживачу за спожиту активну електроенергію, визначається, як добуток обсягу електричної енергії спожитої за розрахунковий період, на тариф, який діє в цей розрахунковий період, з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 3.2 Додатку №2 до Договору, споживач зобов'язаний здійснювати оплату отриманих від постачальника рахунків самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом користування постачальника наступним чином: до 08 числа щомісячно сплачує суму за остаточним рахунком за попередній розрахунковий період.
Позивач свої зобов"язання по договору виконав, надав Відповідачу за період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року включно електричну енергію, що підтверджується відповідними актами, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлену електричну енергію на суму 6247000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 1 084 845,47 грн., яка визнається відповідачем.
Проаналізувавши надані відповідачем докази погашення заборгованості, судом встановлено, що останнє здійснено відповідачем до порушення провадження по справі.
Відповідно до п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося не врегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
За ч.1 ст. 193 ГК України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 6247000,00грн. слід відмовити, оскільки останній сплачено до звернення позивача до суду (26.12.2016року) та порушення провадження по справі, а в частині стягнення 1 084 845,47грн. позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається окремим розрахунковим документом.
На підставі п. 4.2.1 договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 2 373 821,73грн. за загальний період з 09.11.2015 року по 30.09.2016 року (по кожному акту окремо).
Проаналізувавши умови п. 4.1. договору, господарський суд дійшов висновку, що сторони змінили умови нарахування пені, а відтак рекомендаційні умови п. 1.9. постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013року не застосовуються. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 2373821,73 грн. підлягають задоволенню.
Відповідач просить зменшити розмір пені, оскільки основною причиною порушення зобов'язань є тяжкий фінансовий стан підприємства, велика кредиторська заборгованість, яка складає понад 324 млн. грн., яка утворилась через несвоєчасні і не в повному обсязі платежі населення, бюджетних організацій та інших суб'єктів господарювання за спожиту теплову енергію, борги яких станом на 01.01.2017 року складають: населення - 265млн. грн., бюджетних установ - 3,3млн. грн., інших - 52 млн. грн. Крім того, відповідач подав докази проведення претензійно - позовної роботи. Відповідач просить визнати причини порушення зобов'язань виключними, які залежать від несвоєчасних та не в повному обсязі оплат населення та бюджетних і інших організацій за спожиту теплову енергію та зменшити розмір пені.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).
Санкції за прострочку виконання грошових зобов'язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
Затримка виконання грошового зобов'язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об'єктивних обставин, а саме за даними відповідача він має велику кредиторську заборгованість, яка складає понад 324 млн. грн., яка утворилась через несвоєчасні і не в повному обсязі платежі населення, бюджетних організацій та інших суб'єктів господарювання за спожиту теплову енергію, ці дані свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов'язань перед позивачем. Враховуючи майновий стан та інтереси обох сторін, господарський суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені на 25% від належної до стягнення суми, що буде становити пеню в розмірі 1 780 366,30грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 556 483,29грн. за період з листопада 2015 року по травень 2016року та 3% річних у сумі 192 380,48 грн. за період з 09.11.2015 року по 30.09.2015 року.
За змістом абзацу пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Вказана правова позиція також відображена у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997.
Перевіривши розрахунок інфляційних судом встановлено, що вірною є сума інфляційних 556483,29 грн. та 3% річних в розмірі192358,10грн.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 084 845,47 грн., 3 % річних в розмірі 192 358,10 грн., пені в розмірі 1780366,30 грн. та інфляційних в розмірі 556483,29 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, б.9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" (84302, м. Краматорськ, вул. Островського, 8, код ЄДРПОУ 31018149) основний борг в розмірі 1 084 845,47 грн., 3 % річних в розмірі 192 358,10 грн., пеню в розмірі 1780366,30 грн., інфляційні в розмірі 556483,29 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 63112,62 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 27.02.2017
Суддя ОСОБА_1