23.02.2017 Справа № 904/9656/16
За позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради , м. Дніпро
до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб", м. Дніпро
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні Відповідача: комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя", м. Дніпро
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні Відповідача: компанія з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД", Тортола, Віргінські острови
Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні Відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства", м. Дніпро
про витребування майна
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.
Представники:
від прокуратури: прокурор Трубіцин Д.М., посвідчення №028865 від 17.09.2014;
від Дніпропетровської міської ради: представник ОСОБА_1, довіреність №7/10-2566 від 28.12.2016;
від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність №б/н від 01.11.2016;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: не з'явився.
24.10.2016 перший заступник прокурора Дніпропетровської області (далі по тексту - прокурор) звернувся в інтересах Дніпропетровської міської ради (далі по тексту - позивач) до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" (далі по тексту - відповідач) про витребування від відповідача на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення №105, розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Ладозька, будинок 2а.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 по справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради визнано неправомірними дії ліквідатора підприємства щодо включення до ліквідаційної маси нежитлового приміщення №105, що розташоване за адресою: вул.Ладозька, 2а в м.Дніпро та визнано недійсним договір купівлі-продажу №819 від 10.06.2013, укладений між арбітражним керуючим вказаного підприємства і компанією з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД"»;
- наведене свідчить про вибуття спірного майна поза волею власника та є підставою про витребування такого майна у відповідача згідно статей 387, 388 Цивільного кодексу України;
- правова позиція прокурора підтверджується постановами Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі №43/440-6/231, від 11.06.2014 у справі № 6-52цс14 та від 08.06.2016 у справі № 6-3089ц15.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду, залучено до участі у справі Третіх осіб-1, 2, 3, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя", компанію з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД", товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства"; справу призначено до розгляду на 10.11.2016.
04.11.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпропетровської міської ради, треті особи - комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя", компанія з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД", товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства", про усунення перешкод у користуванні власністю.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 у справі №904/9656/16 зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" повернута без розгляду.
08.11.2016 товариством з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області була подана апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 у справі №904/9656/16.
09.11.2016 третя особа-1 надала письмові пояснення по суті позовних вимог та вказала, що незважаючи на той факт, що територіальна громада Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради є власником закріпленого за банкрутом майна, але з 14.08.2012 (дата прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) повноваження Дніпропетровської міської ради як представника власника майна банкрута припинилися.
Отже, нерухоме майно, що перебувало на балансі третьої особи-1 в силу прямих вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" увійшло до ліквідаційної маси банкрута для його подальшої реалізації і погашення кредиторських вимог за рахунок коштів від його продажу.
Третя особа-1 посилається на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 по справі №38/5005/6636/2012 в якій розглядалося питання щодо правомірності включення майна до ліквідаційної маси. Позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2016 провадження у справі №904/9656/16 зупинено до повернення справи №904/9656/16 до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 у справі №904/9656/16 залишено без змін.
30.11.2016 справа №904/9656/16 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2016 провадження у справі №904/9656/16 поновлено, справу призначено до розгляду в засіданні на 20.12.2016.
02.12.2016 з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до господарського суду Дніпропетровської області надійшов запит №904/9656/16/16841/16 від 02.12.2016 про термінове направлення справи №904/9656/16 в зв'язку з надходженням касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016, для подальшого направлення до Вищого господарського суду України відповідно до вимог статті 109 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2016 провадження у справі №904/9656/16 зупинено, справу направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Вищого господарського суду України відповідно до вимог статті 109 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято рішення про зупинення провадження у справі №904/9656/16.
28.12.2016 справа №904/9656/16 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2016 провадження у справі №904/9656/16 поновлено, справу призначено до розгляду в засіданні на 17.01.2017.
17.01.2017 через канцелярію суду отримано клопотання відповідача про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу; клопотання відповідача про застосування Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 15.11.1965) та зупинення провадження у справі; клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, так як прокурором не обґрунтована наявність підстав для здійснення представництва по даній справі згідно з вимогами чинного законодавства та клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки Дніпропетровська міська рада була обізнана про укладання 10.06.2013 третьою особою-1 договору купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення з третьою особою-2.
17.01.2017 товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області подана апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 у справі №904/9656/16.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2016 провадження у справі №904/9656/16 зупинено до повернення справи №904/9656/16 до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 товариству з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" відмовлено у відстроченні сплати судового збору. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №904/9656/16 повернуто без розгляду.
27.01.2017 справа №904/9656/16 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017 за вих.№64 “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи”, обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу справи: у судді Соловйової А.Є. закінчився термін повноважень, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи за вх.№4-9641/16, за результатами якого у справі №904/9656/16 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича (протокол автоматичної розподілу судової справи між суддями від 30.01.2017).
Ухвалою від 31.01.2017 провадження у справі поновлено; справу №904/9656/16 прийнято до свого провадження; призначено до розгляду на 23.02.2017.
Прокурор про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду 01.02.2017 та явкою прокурора в судове засідання.
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 08.02.2017 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 06.02.2017 та явкою представника в судове засідання.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду та явкою представника в судове засідання.
Третя особа-1 про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду. Письмові пояснення по суті позовних вимог містяться в матеріалах справи.
Третя особа-2 про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 10.02.2017 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Третя особа-3 про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 10.02.2017 з відміткою представника третьої особи-3 про отримання ухвали суду 06.02.2017.
Враховуючи викладене господарський суд констатує, що учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.
23.02.2017 отримано відзив на позов в якому відповідач вважає себе добросовісним набувачем спірного майна. Відповідач вважає безпідставними твердження прокуратури та позивача, що спірне майно вибуло поза волею власника.
23.02.2017 представник відповідача звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи для надання часу з метою отримання платіжного доручення за договором купівлі-продажу об'єкту нежитлового приміщення.
В задоволенні клопотання відповідача відмовлено, з огляду на той факт, що по-перше, відповідач мав достатньо часу для його отримання враховуючи, що провадження у справі порушено ухвалою від 26.10.2016. Крім того, наявність платіжного доручення не впливає на встановлення фактичних обставин справи.
Суд оголошував перерву з 12год. 55хв. 23.02.2017 до 14год. 00хв. 23.02.2017.
В судовому засіданні, яке відбулося 23.02.2017 прокурор та повноважний представник позивача позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні в повному обсязі.
Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа-1 надала письмові пояснення по суті позовних вимог.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .
Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 23.02.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача та відповідача, -
Рішенням Дніпропетровської обласної ради №232-10/ХХІV від 23.10.2003 "Про підвищення ефективності управління майном спільної власності територіальних громад області" в частині передачі обласних комунальних підприємств до власності територіальної громади м.Дніпропетровська затверджено розпорядження Голови Дніпропетровської обласної ради №159-р від 18.08.2003 "Про передачу із спільної власності територіальних громад області до територіальної громади м.Дніпропетровська цілісного майнового комплексу обласного житлово-комунального підприємства "Лівобережжя".
Рішенням Дніпропетровської міської ради №11/13 від 19.11.2003 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста обласних житлово-комунальних підприємств "Південне", "Центральний", "Лівобережжя", до комунальної власності прийнято житлово-комунальне підприємство "Лівобережжя" з майном, будівлями і спорудами, що перебували на його балансі, відповідно до акту приймання-передачі від 18.08.2003.
Територіальна громада міста набула право власності на об'єкти нерухомого майна з часу затвердження актів приймання-передачі, а саме з 18.08.2003.
Розпорядженням голови Дніпропетровської міської ради №159-р від 18.08.2003, рішенням Дніпропетровської обласної рад від 23.10.2003 №232-10/ХХІV, відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 30.04.2013 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення №105, що розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Ладозька, 2а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 60626812101).
Рішенням Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" передано на баланс комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".
06.08.2012 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.
На час порушення провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно продовжувало обліковуватися на балансі комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у справі №38/5005/6636/2012 комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором підприємства призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, яким нежитлове приміщення №105, що розташоване за адресою: вул.Ладозька, 2а в м. Дніпро було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» торгів, оформлених протоколом №25, та переможцем яких визнано компанію з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД".
На підставі протоколу проведення біржових торгів з купівлі-продажу нежитлового приміщення №105, що розташоване за адресою: вул.Ладозька, 2а в м. Дніпро, 10.06.2013 між комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради та компанією з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №105, що розташоване за адресою: вул.Ладозька, 2а в м.Дніпро, загальною площею 109,5кв.м. з подальшим нотаріальним посвідченням та внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Спірне нерухоме майно компанією з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" було відчужено на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-Клуб» за договором купівлі-продажу №4927 від 17.10.2013.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Дослідивши оригінали наданих прокуратурою та позивачем до господарського суду документів у розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі №38/5005/6636/2012 задоволено скаргу прокуратури Дніпропетровської області з визнанням неправомірними дій ліквідатора підприємства - арбітражного керуючого ОСОБА_3 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності в тому числі нежитлового приміщення №105, що розташоване за адресою: вул.Ладозька, 2а в м. Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів. Судом визнано недійсними результати біржових торгів, проведених товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» з продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення №105, що розташоване за адресою: вул.Ладозька, 2а в м.Дніпро, загальною площею 109,5кв.м., оформлених протоколом №25 від 27.12.2012, а також визнано недійсним договір купівлі-продажу №819 від 10.06.2013, укладений між ліквідатором - арбітражним керуючим комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" та компанією з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД".
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №38/5005/6636/2012 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/6636/2012 залишено без змін.
Таким чином, судом були встановлені як незаконність дій ліквідатора третьої особи-1 щодо реалізації спірного майна, так і недійсність договору купівлі-продажу вказаного майна.
Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд враховує обставини встановлені рішенням суду у справі №38/5005/6636/2012 при вирішенні даного спору.
Згідно приписів статей 321, 319, 658 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.
Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.
Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Обставини, встановлені ухвалою суду від 29.08.2016 у справі № 38/5005/6636/2012 щодо незаконності відчуження спірного майна, дозволяють стверджувати про те, що майно вибуло з володіння Дніпропетровської міської ради поза волею власника.
Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та в пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що норма частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд погоджується з твердженням прокурора про те, що спірне нерухоме майно вибуло з комунальної власності з порушенням чинного законодавства поза волею Дніпропетровської міської ради і отже, позивач має право на його витребування у відповідача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.
З урахуванням викладеного, суд не приймає заперечення відповідача.
Аналогічна правова позиція висвітлена у Постанові Верховного суду України від 25.01.2017 по справі №3-1533гс16(1).
Заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.
Суд враховує, що про недійсність правочину на підставі якого відбулося вибуття спірного нерухомого майна з володіння територіальної громади міста поза її волею, як позивачеві, так і прокуророві стало відомо лише 29.08.2016, після винесення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали по справі №38/5005/6636/2012 щодо задоволення скарги прокурора на дії ліквідатора по включенню вказаного майна до ліквідаційної маси та визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Крім того, Дніпропетровська міська рада була залучена до участі у справі №38/5005/6636/2012 ухвалою суду від 24.09.2015, що також свідчить про те, що позивач раніше не міг дізнатися про порушення його прав у вигляді включення належного йому нерухомого майна до ліквідаційної маси третьої особи-1 та подальшого продажу такого майна.
Наведене виключає можливість для висновку про сплив позовної давності на час звернення прокурора з даним позовом.
Клопотання відповідача щодо залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Суд вважає, що даний позов поданий прокурором відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Згідно з положеннями вказаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або погрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 1460,00грн.
Згідно пунктом 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України” не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321, 330, 387, 388, 658 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 35, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-клуб» (49000, м.Дніпро, Лоцманський узвіз, буд.3-Б, кімн.35; ідентифікаційний код 24439634) на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького,75; ідентифікаційний код 26510514) нежитлове приміщення №105, що розташоване за адресою: вул.Ладозька, буд.2а в м.Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 60626812101).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-клуб» (49000, м.Дніпро, Лоцманський узвіз, 3-Б, кімн.35; ідентифікаційний код 24439634) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49601, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, 38, реквізити отримувача: МФО 820172, р/р35217020000291 в ДКСУ в м.Київ, код 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1460,00грн. (одна тисяча чотириста шістдесят грн. 00 коп.) судового збору.
Видати накази.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
27.02.2017
Суддя ОСОБА_4