22 лютого 2017 року Справа № 920/575/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовка І.В.(головуючого, доповідача),
Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рецепти здоров'я" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року у справі № 920/575/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Дей" до товариства з обмеженою відповідальністю "Рецепти здоров'я", третя особа: приватне підприємство "Прогресфарм", про стягнення заборгованості,
У травні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 40 042,99 грн., пені в сумі 7 484,61 грн., 30 % річних в сумі 5 265,93 грн. та індексу інфляції в сумі 2 023,74 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за договором поставки.
Рішенням господарського суду Сумської області від 29.08.2016 року (судді Джепа Ю.А., Костенко Л.А., Зражевський Ю.О.) позов задоволено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року (судді Гребенюк Н.В., Білецька А.М., Медуниця О.Є.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та в позові відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що рішення та постанова є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Дослідивши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що 10.07.2015 року між Приватним підприємством "Прогресфарм" (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №325/15, згідно з п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити лікарські засоби, вироби медичного призначення, біодобавки, інші продовольчі та непродовольчі товари на умовах даного договору.
Відповідно до п. 2.1. договору кількість, асортимент, номенклатура, виробник продукції вказується у видаткових накладних до договору або замовленнях на закупівлю. Кожна з видаткових накладних з моменту підписання є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 3.3. договору продукція переходить у власність покупця після фактичної передачі. Моментом фактичної передачі продукції вважається дата підписання уповноваженим представником сторін видаткової накладної.
У відповідності до п. 4.1. договору ціна на продукцію, що поставляється за договором, вказується в видаткових накладних або в узгоджених постачальником замовленнях на закупівлю та у видаткових накладних.
В п. 5.3 договору сторони визначили, що покупець зобов'язується здійснити оплату в повному обсязі за поставлену продукцію, оплата здійснюється покупцем у нижчезазначеному порядку, якщо інше не обумовлено в видаткових накладних до договору: 10 (десять) календарних днів з моменту надання звіту з продажу продукції третім особам відповідної партії продукції від покупця. Покупець надає кожного 5 числа місяця звіт з продажу продукції за попередній місяць у письмовому вигляді, шляхом надсилання звіту поштовим зв'язком Укрпоштою з описом вкладеного та повідомленням про отримання. У випадку не надсилання покупцем звіту у визначений строк продукція вважається реалізованою третім особам у повному обсязі.
Постачальник (ПП "Прогресфарм") виконав своє зобов'язання за договором у повному обсязі та поставив на адресу відповідача замовлений товар, що підтверджується видатковими накладними № ПП-0069602 від 29.07.2015 року; № ПП-0069601 від 30.07.2015 року; № ПП-0069600 від 30.07.2015 року; № ПП-0069660 від 30.07.2015 року; № ПП-0071061 від 25.08.2015 року; № ПП-0071062 від 25.08.2015 року; № ПП-0071656 від 31.08.2015 року; № ПП-0071859 від 02.09.2015 року; № ПП-0072725 від 18.09.2015 року; № ПП-0072726 від 18.09.2015 року) на загальну суму 74 042,99 грн.
Зазначений товар був прийнятий в повному обсязі без будь-яких застережень, що є підтвердженням повного виконання з боку постачальника взятих на себе зобов'язань з поставки продукції відповідачу.
Відповідач, в свою чергу, частково сплатив постачальнику суму в розмірі 34000,00 грн., проте оплату на суму 40042,99 грн. за поставлений товар не здійснив.
01.04.2016 року між ПП "Прогресфарм" та позивачем укладена Угода про відступлення права вимоги №325/15/16, відповідно до п.1 якої визначено, що цією угодою регулюються відносини пов'язані зі зміною сторони (кредитора) у зобов'язаннях, що виникають із договору поставки № 325/15 від 01.07.2015 року (основний договір), укладеного між первісним кредитором та боржником (ТОВ "Рецепти здоров'я").
У відповідності до п. 2 угоди про відступлення права вимоги №325/15/16 первісний кредитор переводить до нового кредитора права та обов'язки, які випливають із положень основного договору, у тому числі право вимоги у зобов'язанні боржника перед первісним кредитором у розмірі 40042,99 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Боржник повинен виконати свої зобов'язання перед новим кредитором у строк, встановлений основним договором.
Листом від 27.04.2016 року (вих. № 2804) ТОВ "Флора Дей" повідомило ТОВ "Рецепти здоров'я" про відступлення права вимоги за договором поставки № 325/15 від 01.07.2016 року, укладеним між ПП "Прогресфарм" та ТОВ "Рецепти здоров'я".
Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням погасити наявну заборгованість, однак останній оплату не здійснив. Направлена позивачем відповідачу претензія від 27.04.2016 року залишена без розгляду.
01.08.2016 ТОВ "Рецепти здоров'я" направило ПП "Прогресфарм" лист (вих. № 25), в якому повідомило, що ТОВ "Рецепти здоров'я" не визнає наявність боргу перед ТОВ "Флора Дей", проте підтверджує наявність боргу перед ПП "Прогресфарм". Вважає, що правовідносини між ТОВ "Рецепти здоров'я" та ПП "Прогресфарм", в умовах відсутності укладеного договору, регулюються ст. 695 Цивільного кодексу України.
Предметом даного судового розгляду є вимоги нового кредитора до боржника про стягнення заборгованості, пені, 30 % річних та індексу інфляції за договором поставки лікарських засобів.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 40 042,99 грн. заборгованості за поставлений товар і додаткових вимог, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, якою обов'язково визначені строки розгляду пропозиції підписання договору, строки складання протоколу розбіжностей к договору, строки розгляду протоколу розбіжностей, звернення до суду. Частиною 6 вказаної статті передбачене, що у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Відповідач не надав доказів, що такий протокол розбіжностей до договору поставки був складений та направлений до ПП "Прогресфарм", що є обов'язковим (ч. 6 ст. 181 Господарського кодексу України), а також відповідач не надав суду доказів направлення протоколу розбіжностей, листів та іншої кореспонденції стосовно протоколу розбіжностей на адресу ПП "Прогресфарм". Як зазначив представник ПП "Прогресфарм" у відзиві на апеляційну скаргу, його підприємство не отримувало від ТОВ "Рецепти здоров'я" протокол розбіжностей, а також листи та іншу кореспонденцію стосовно протоколу розбіжностей.
Крім того, основний договір поставки підписано та скріплено печатками обох сторін, також підписано видаткові накладні № ПП-0069602 від 29.07.2015; № ПП-0069601 від 30.07.2015; № ПП- 0069600 від 30.07.2015; № ПП-0069660 від 30.07.2015; № ПП-0071061 від 25.08.2015; № ПП-0071062 від 25.08.2015; № ПП-0071656 від 31.08.2015; № ПП-0071859 від 02.09.2015; № ПП-0072725 від 18.09.2015; № ПП-0072726 від 18.09.2015, які є належними доказами по справі, оскільки видаткові накладні є первісними документами та є невід'ємною частиною договору поставки №325/15 від 10.07.2015 року (пункт 2.1.), а ТОВ "Рецепти здоров'я" виконувало умови договору, частково оплачувало поставлений товар і в своїх платіжних дорученнях вказувало підставою для переказу грошових коштів договір поставки №325/15 від 10.07.2015 року, а також здійснювало повернення товару на підставі того ж самого договору, що підтверджується первинними документами господарських операцій.
Таким чином, враховуючи викладене та те, що окрім напису від руки на оригіналі договору "в редакції протоколу розбіжностей", до матеріалів справи не було надано жодного доказу надсилання такого протоколу іншій стороні, існування будь-якої переписки стосовно його змісту, підписання чи відмови від підписання, не було надано й самого протоколу для з'ясування його змісту, тому твердження ТОВ "Рецепти здоров'я" про те, що договір поставки №325/15 від 10.07.2015 року є неукладеним не відповідає дійсності.
Водночас, щодо відносин відступлення права вимоги суд виходив з такого.
Згідно з частиною першою статті 512 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій собі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між цедентом та цесіонарієм. Таким є договір від 01.04.2016 року, укладений між ПП "Прогресфарм" та ТОВ "Флора Дей".
Наявність фактичної заборгованості за договором № 325/15 від 01.07.2015 року ТОВ "Рецепти здоров'я" перед ПП "Прогресфарм" за поставлений, але неоплачений товар, на час укладення угоди про відступлення права вимоги № 325/15/16 від 01.04.2016 року, підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме видатковими накладними, накладними на повернення товару, виписками з рахунку ПП "Прогресфарм" та податковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.
В той же час, заборгованість ПП "Прогресфарм" з поставки обумовленого товару у встановлені договором строки у чітко визначеному асортименті та кількості на підставі документів, оформлених згідно з вимогами п. 3.1. договору поставки № 325/15 від 10.07.2015 року, перед ТОВ "Рецепти здоров'я" відсутня на час укладення угоди про відступлення права вимоги № 325/15/16 від 01.04.2016 року, а ймовірна можливість замовлення продукції не може бути підставою для висновку суду про те, що дана угода є угодою про переведення боргу.
Враховуючи погодження сторонами всіх істотних умов договору поставки № 325/15 від 10.07.2015 року, що підтверджується наступними діями сторін з його схвалення, зокрема, про таке свідчить підписання та скріплення печатками сторін самого договору, наявність підписаних та скріплених печатками сторін видаткових накладних, в яких міститься посилання на дату та номер відповідного договору як підставу складання первинних документів, а також виписками банку з рахунку ПП "Прогресфарм" оплата за накладними здійснювалась саме за договором поставки № 325/15 від 10.07.2015 року (цільове призначення платежу визначено замовником - ТОВ "Рецепти здоров'я"), суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, а отже правомірно задовольнили позовні вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача 40 042 грн. 99 коп. заборгованості за поставлений товар.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Пунктом 8.3. договору передбачено, що у випадку порушення строку, зазначеного п. 5.3 даного договору, покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення, а також, згідно зі 625 Цивільного кодексу України, виплачує постачальнику 30% річних від неоплаченої в строк суми, плата неустойки не звільняє покупця від обов'язку сплатити постачальнику вартість триманої продукції, а так само відшкодувати йому всі збитки, пов'язані з порушенням строку оплати. У розрахунок суми пені включаються дні, коли зобов'язання було порушене, а також день виконання зобов'язань.
Враховуючи вищезазначені обставини, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 7484 грн. 61 коп., 30 % річних у розмірі 5265 грн. 93 коп. та 2023 грн. 74 коп. інфляційних збитків.
Доводи скаржника про ненадання новим кредитором боржнику доказів переходу до нього прав у зобов'язанні, а саме копій договору поставки, протоколу розбіжностей, видаткових накладних на поставку, видаткових накладних на повернення тощо, судом касаційної інстанції відхиляється, оскільки позивачем на адресу відповідача направлені повідомлення про відступлення права вимоги з оригіналом угоди про відступлення права вимоги та претензії.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дали належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм права, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.
За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рецепти здоров'я" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року - без змін.
Поновити виконання рішення господарського суду Сумської області від 29.08.2016 року.
Головуючий суддя І.Вовк
Судді І.Кондратова
Л.Стратієнко