22 лютого 2017 року Справа № 910/11997/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,
суддів:Губенко Н.М.,
Іванової Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.11.2016
та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 19.09.2016
у справі№ 910/11997/16 господарського суду міста Києва
за позовомОСОБА_4
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс"
прозобов'язання надати документи та інформацію
в судовому засіданні взяли участь представники: - ОСОБА_4 ОСОБА_5 - ТОВ "Альвіс" Ламеко Л.І.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/11997/16 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 (судді: Дикунська С.Я., Мальченко А.О., Жук Г.А.), відмовлено ОСОБА_4 (надалі - позивач / ОСОБА_4.) у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" (надалі - відповідач / ТОВ "Альвіс") про зобов'язання надати документи та інформацію.
Позивач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач надав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому заперечує проти її задоволення, просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Ознайомившись з матеріалами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дотримання ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського суду міста Києва з позовною заявою, ОСОБА_4 вказував, що він як учасник ТОВ "Альвіс", якому належить частка у розмірі 50 % статутного капіталу товариства, звернувся до відповідача з вимогою про надання йому інформації, зокрема: річних балансів та фінансової звітності товариства за 2013-2015 роки; декларацій на прибуток підприємства за 2013-2015 роки; договорів за 2013-2016 роки; банківських виписок з усіх банківських установ, в яких відкриті рахунки товариства за 2013-2015 роки та січень-квітень 2016 року; касових книг за 2013-2015 роки та січень-квітень 2016 року; розшифровки з бухгалтерського обліку рахунків 631, 361, 681, 377 за 2013-2015 роки та січень-квітень 2016 року; розшифровки фінансової звітності за статтями витрат за 2013-2015 роки та 1 квартал 2016 року; прибуткових та видаткових накладних за 2013-2015 роки та 1 квартал 2016 року; актів виконаних робіт та/або отриманих послуг від будь-яких організацій та/або фізичних осіб-підприємців за 2013-2015 роки та 1 квартал 2016 року; актів наданих послуг та/або виконаних робіт товариством за 2013-2015 роки та 1 квартал 2016 року; розшифровки (переліку) основних засобів та малоцінних швидкозношувальних цінностей, які перебували або перебувають на балансі товариства за 2013-2015 роки та 1 квартал 2016 року; розшифровку товарів та готової продукції 2013-2015 роки та 1 квартал 2016 року.
Однак, за словами позивача, йому не було надано доступу до витребуваної інформації, його не було допущено до офісного приміщення відповідача, у зв'язку з чим ОСОБА_4 і звернувся до суду першої інстанції з відповідними позовними вимогами.
Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, одержувати інформацію про діяльність товариства.
Пунктом "г" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Водночас, учасники господарського товариства, відповідно до ст. 88 ГК України, мають право одержувати інформацію про діяльність товариства, а саме: річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії протоколи зборів органів управління товариства та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.
Пунктом 5.1.5 статуту ТОВ "Альвіс" встановлено, що учасники мають право одержувати інформацію про діяльність товариства.
З аналізу вказаних норм вбачається, що господарське товариство, якщо його установчими документами не передбачено інше, зобов'язане надавати на вимогу учасника (акціонера) лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства.
Учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера). Водночас закон не встановлює обмежень щодо періоду часу, за який учасник товариства має право отримувати інформацію.
Чинним законодавством не передбачено обов'язку товариства надавати учаснику запитувану ним інформацію в письмовому вигляді (у вигляді ксерокопій), а лише встановлено обов'язок надавати учаснику товариства для ознайомлення визначену законом інформацію, з якої вже сам учасник має право робити виписки, фотографії, копії.
Водночас, статутом ТОВ "Альвіс" не визначено чіткого порядку надання інформації у вигляді ксерокопій, як не передбачено і процедури ознайомлення його учасника з документами фінансової звітності та інформацією про діяльність товариства.
За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вимогами чинного законодавства не передбачено обов'язку товариства надавати учаснику запитувану ним інформацію у письмовому вигляді (у вигляді ксерокопій), а лише встановлено обов'язок надавати учаснику товариства для ознайомлення визначену законом інформацію, з якої вже сам учасник має право робити виписки, фотографії, копії (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 911/1551/14).
При цьому, судова колегія погоджується з місцевим та апеляційним господарськими судами стосовно того, що ТОВ "Альвіс" не відмовлялося надавати позивачу запитувані ним документи, доказів недопущення позивача до приміщення товариства в матеріалах справи немає, а сам позивач не з'являвся до офісу товариства в узгоджений для цього час для ознайомлення з необхідними йому документами.
Так, з матеріалів справи вбачається та судами встановлено, що листом від 28.08.2014 (надіслано 05.09.2014, отримано 09.09.2014) позивач звернувся до відповідача з вимогою надіслати йому на адресу: АДРЕСА_4, в семиденний строк з дати отримання цього листа: баланси (звіт про фінансовий стан) ТОВ "Альвіс" за період з 2011 по 2013 роки; звіти про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ТОВ "Альвіс" за період з 2011 по 2013 роки; звіти про рух грошових коштів ТОВ "Альвіс" за період з 2011 по 2013 роки; звіт про власний капітал ТОВ "Альвіс" за період з 2011 по 2013 роки; декларації з податку на прибуток ТОВ "Альвіс" за період з 2011 по 2013 роки; акт останньої інвентаризації майна (активів та зобов'язань) ТОВ "Альвіс"; інформацію щодо підстав обмеження доступу позивача (заміна замків на вхідних дверях) як співвласника ТОВ "Альвіс" до приміщення за адресою: АДРЕСА_5; інформацію щодо залишку грошових коштів на всіх рахунках (поточних як в національній, так і в іноземній валютах; депозитних), які відкриті ТОВ "Альвіс", станом на день надання відповіді на даний лист.
У відповідь ТОВ "Альвіс" листом від 27.10.2014 № 18 повідомило ОСОБА_4, що надання документів, які стосуються діяльності товариства можливе в попередньо узгоджений робочий час (з 9 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.) в приміщенні офісу ТОВ "Альвіс" за адресою: бул. Русанівський, 7, к. 3; стосовно вимоги про скликання загальних зборів учасників ТОВ "Альвіс", відповідач повідомив позивача, що загальні збори ТОВ "Альвіс" призначені на 05.12.2014 о 16 год. 00 хв.
Судами з'ясовано, що лист надіслано позивачу 28.10.2014 на адреси: 04050, АДРЕСА_1 та 04210, АДРЕСА_2, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладення у цінні листи від 28.10.2014 та фіскальними чеками № 4867 і № 4868.
Також, листом від 06.04.2016 позивач вимагав протягом п'яти днів з дати отримання даного листа надати (надіслати) йому належним чином завірені копії таких документів: річних балансів та фінансової звітності товариства за 2013-2015 роки; декларацій на прибуток підприємства за 2013-2015 роки; договорів за 2013-2016 роки; банківських виписок з усіх банківських установ, в яких відкриті рахунки товариства за 2013-2015 роки та січень-квітень 2016 року; касових книг за 2013-2015 роки та січень-квітень 2016 року; розшифровки з бухгалтерського обліку рахунків 631, 361, 681, 377 за 2013-2015 роки та січень-квітень 2016 року; розшифровки фінансової звітності за статтями витрат за 2013-2015 роки та 1 квартал 2016 року; прибуткових та видаткових накладних за 2013-2015 роки та 1 квартал 2016 року; актів виконаних робіт та/або отриманих послуг від будь-яких організацій та/або фізичних осіб-підприємців за 2013-2015 роки та 1 квартал 2016 року; актів наданих послуг та/або виконаних робіт товариством за 2013-2015 роки та 1 квартал 2016 року; розшифровки (переліку) основних засобів та малоцінних швидкозношувальних цінностей, які перебували або перебувають на балансі товариства за 2013-2015 роки та 1 квартал 2016 року; розшифровку товарів та готової продукції 2013-2015 роки та 1 квартал 2016 року.
Вказаний лист надіслано на адресу ТОВ "Альвіс" 06.04.2016, отримано останнім 11.04.2016, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та роздруківкою з офіційного сайту українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".
У відповідь, ТОВ "Альвіс" листом від 22.04.2016 № 6 запропонувало позивачу з'явитися до його офісу, де йому будуть надані належним чином завірені копії документів. Даний лист надіслано позивачу 25.04.2016 на адресу: 04210, АДРЕСА_3, та отримано останнім 04.05.2016, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист від 25.04.2016, фіскальним чеком № 6693 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В черговий раз, вимогою від 19.05.2016 позивач вимагав надати йому належним чином завірені копії вказаних вище документів 27.05.2016 об 11 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_6. Вимогу було надіслано відповідачу 19.05.2016, отримано останнім 24.05.2016, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та роздруківкою з офіційного сайту українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".
Однак, як вірно встановлено судами та не спростовано позивачем, останній в узгоджений час до приміщення товариства за витребуваною інформацією не з'явився.
При цьому, ОСОБА_4 стверджував, що листи від 27.10.2014 № 18 і від 22.04.2016 № 6 було надіслано йому на невірну адресу.
Разом з тим, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії паспорта ОСОБА_4 та судами досліджено, що місцем проживання останнього станом на день надіслання відповідачем листа від 27.10.2014 № 18 було: АДРЕСА_1.
03.03.2015 ОСОБА_4 знято з реєстрації місця проживання: АДРЕСА_7, а 20.03.2015 позивача зареєстровано за місцем проживання: АДРЕСА_8.
Таким чином, судами було правильно встановлено, що лист від 27.10.2014 № 18 було надіслано на адресу: АДРЕСА_1, яка станом на день надіслання цього листа була офіційним місцем проживання позивача.
Стосовно листа від 22.04.2016 № 6, то ТОВ "Альвіс" надіслало його вже на нову адресу проживання позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи наведене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, твердження ОСОБА_4 в поданій касаційній скарзі щодо неотримання листів від ТОВ "Альвіс" не беруться до уваги, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.
Крім того, відхиляються посилання позивача в касаційній скарзі на невідповідність долучених відповідачем копій квитанцій Укрпошти з описами про направлення позивачу відповідей на його вимоги, а також твердження про недопущення ОСОБА_4 в приміщення ТОВ "Альвіс", оскільки вказане не знайшло свого підтвердження в процесі розгляду справи.
В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Судами попередніх інстанцій використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є правильні висновки про відмову у задоволенні позову.
Решта доводів касаційної скарги, в цілому повторюють доводи позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_4, і не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій, що покладені в основу прийнятих у даній справі судових актів, а тому не є підставою для їх скасування. При цьому, в частині встановлення нових обставин та переоцінки доказів, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 908/4804/14).
Отже, в силу наведеного, рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/11997/16 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.Л. Барицька
Судді: Н.М. Губенко
Л.Б. Іванова