10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Кучина Н.Г.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
"22" лютого 2017 р. Справа № 569/15727/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Шевчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,
представника позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від "13" січня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Рівненської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, в якому позивач просив суд скасувати постанову, винесену виконуючим обов'язки начальника Рівненської ДФС начальником УПМП Михалюком В.М. в справах про порушення митних правил № 0565\20405\16,№ 0566\20405\16 від 10 листопада 2016 року.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13.01.2017 адміністративний позов ОСОБА_4 до Рівненської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_4 звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском строку, визначеного ст. 289 КУпАП.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з такого.
Частиною 1 ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.4 ст.529 Митного кодексу України скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.
Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Приписами ст.100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня винесення постанови. При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено.
З матеріалів справи убачається, що постановою в справі про порушення митних правил №0565/20405/16, №0566/20405/16 від 10.11.2016 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого ст.480 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімуів громадян на суму 17000 грн.
При прийнятті оскаржуваної постанови позивач присутній не був.
Вище вказану постанову ОСОБА_4 отримав лише 17.11.2016, а до суду з позовом звернувся 28.11.2016.
Звернувшись до суду, позивач формально пропустив десятиденний строк для звернення з позовом до суду від дати винесення постанови, проте, та обставина, що оскаржувану постанову він отримав лише за три дні до закінчення строку на оскарження, а позовну заяву подав протягом десяти днів від дати отримання постанови може бути розцінена як поважна причина пропуску цього строку.
Вищевикладене суд першої інстанції не врахував, а тому дійшов до помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Також колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що обмеженням прав позивача щодо розгляду його адміністративної справи призводить до порушення принципу справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97.
Так, у справі Deicourt v.Belgium Суд зазначив, "що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежене тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 параграф 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Таким чином, не забезпечення судом першої інстанції розгляду даної адміністративної справи нівелює можливість у поновленні порушених прав та обмежує право доступу до суду, яке передбачено Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
За наведених підстав колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є передчасною, та постановлена з порушенням норм процесуального права. Судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення питання про пропущення позивачем строку звернення до суду, тому її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимога про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору є передчасною, оскільки справа по суті ще не розглянута.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 204-206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від "13" січня 2017 р. скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.І. Майор
судді: А.Ю.Бучик
С.М. Шевчук
Повний текст ухвали виготовлено 27 лютого 2017 року.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- представник позивача ОСОБА_3 АДРЕСА_2
4- відповідачу/відповідачам: Рівненська митниця Державної фіскальної служби України вул.Соборна,104,м.Рівне,33028