Справа № 822/2129/16
Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
22 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області, за участю третіх осіб: державного реєстратора Реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Рудої Катерини Володимирівни, Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" про визнання протиправним та скасування рішень,
У жовтні 2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Ярмолинецької районної державної адміністрації, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю « Гером Інвест-Ярмолинці», в якому просили: визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: №22714141 від 09 липня 2015 року щодо земельної ділянки площею 3.1129 га кадастровий номер НОМЕР_1; №19718883 від 02 березня 2015 року щодо земельної ділянки площею 3.1358 га кадастровий номер НОМЕР_2; №19893561 від 11 липня 2015 року щодо земельної ділянки площею 3.1356 га кадастровий номер НОМЕР_3.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.10.2016 року роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у справі 822/2119/16, а саме - позовні вимоги ОСОБА_6 до Ярмолинецької районної державної адміністрації, за участю третьої особи - ТОВ "Гером Інвест-Ярмолинці" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №22714141 від 09 липня 2015 року щодо земельної ділянки площею 3,1129 га кадастровий номер НОМЕР_1, присвоївши зазначеній справі новий номер.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.10.2016 року залучено в якості третьої особи - державного реєстратора Реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Руду К.В.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.11.2016 року залучено в якості третьої особи - Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2016 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Гером Інвест-Ярмолинці" подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Крім того, представником апелянта подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, 20.04.2007 року між ТОВ "Гером Інвест-Ярмолинці" та фізичною особою ОСОБА_7 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, загальною площею 3,14 га, строком на 10 років, який зареєстровано у Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП центру ДЗК.
У послідуючому спадкоємцем фізичної особи первинного орендодавця - ОСОБА_7 став ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.11.2013 року.
11 березня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Рудою К.В., на підставі договору оренди земельної ділянки №233 від 01.07.2014 року укладеного між ТОВ "Гером Інвест-Ярмолинці", як орендарем, та фізичною особою ОСОБА_2, як орендодавцем, прийнято рішення №19893561 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - проведено державну реєстрацію іншого речового права, права оренди земельної ділянки, що розташована на території Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_4, за ТОВ "Гером Інвест-Ярмолинці".
Однак, ОСОБА_2 вважаючи дане рішення незаконним та таким, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, а відповідачем не доведено правомірність своїх дій, з чим не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.148-1 Земельного кодексу України (ЗК України), до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Таким чином, до спадкоємця земельної ділянки (паю) переходять всі права та обов'язки померлого спадкодавця як сторони по укладеному (до моменту смерті) договору оренди землі.
Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України "Про оренду землі", перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.38 договору оренди земельної ділянки від 20.04.2007 року, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ "Гером Інвест-Ярмолинці", перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.
Частиною 4 ст.31 Закону України "Про оренду землі", а також пунктом 37 вказаного договору оренди земельної ділянки визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Таким чином, договори оренди землі, укладені власником земельної ділянки (до моменту його смерті) є чинними для спадкоємців такої померлої особи (орендодавця). До спадкоємців при спадкуванні переходять як усі права, так і обов'язки померлого, у тому числі обов'язок належно виконувати умови укладеного померлим спадкодавцем договору оренди землі.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка діяла на час укладення договору оренди), такий договір оренди землі підлягав державній реєстрації і на підставі ч.1 ст.210 ЦК України, ст.125 ЗК України та ст.18 Закону України "Про оренду землі", набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки від 20.04.2007 року пройшов державну реєстрацію, що також підтверджується наявною в договорі оренди відміткою Ярмолинецького відділу Хмельницької регіональної філії ДП центру ДЗК.
Відповідно до п.3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 11.02.2010 року №1878-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.
Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. Нерухоме майно, за цим законом визначається як - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
На підставі ч.2 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", держава повинна гарантувати достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У п.4 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зазначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Пунктом 1 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", встановлено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також; відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
У пункті 8-1 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.
Відповідно до п.п.4, 6 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене право вже зареєстровано або в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Враховуючи зазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний реєстратор реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області по земельній ділянці орендодавця Руда К.В. не направляла запит до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію щодо зареєстрованих речових прав на земельну ділянку зазначеного орендодавця, оскільки згідно матеріалів справи Ярмолинецькою РДА на підтвердження правомірності дій державного реєстратора було подано суду першої інстанції матеріали реєстраційної справи, в яких містилась відповідь відділу держгеокадастру в Ярмолинецькому районі про відсутність зареєстрованих прав оренди на земельну ділянку позивача станом на 01.01.2013 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у державного реєстратора відсутні законні підстави для відмови у здійсненні реєстрації договору оренди.
Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці" заперечувало факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки в 2007 році, укладений між спадкодавцем позивача та ТОВ "Герром інвест-Ярмолинці". Натомість, надана суду першої інстанції копія договору оренди не містись ознак його будь-якої державної реєстрації.
Також, позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження порушення його права.
При цьому, колегія суддів вважає твердження позивача, що спірний договір ним не укладався безпідставними, оскільки відсутні будь-які судові рішення з підстав недійсності зазначеного договору чи підробки підпису.
Частиною 1 статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його дійсність прямо встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім, колегія суддів не погоджується з твердженням позивача про те, що останній не знав про укладення договору, оскільки згідно наданих апелянтом копій платіжних відомостей позивач в період з 2014 року про 2016 рік отримував орендну плату від ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці".
Таким чином, провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи в повному обсязі колегія суддів дійшла висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідач, приймаючи рішення про державну реєстрацію діяв у спосіб, на підставах та в межах наданих йому повноважень, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України .
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати.
Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області, за участю третіх осіб: державного реєстратора Реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Рудої Катерини Володимирівни, Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" про визнання протиправним та скасування рішень скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.