27 лютого 2017 р.Справа № 536/1278/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07.09.2016р. по справі № 536/1278/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
07 вересня 2016 року постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
30 січня 2017 року на зазначену постанову суду Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області подано апеляційну скаргу. До апеляційної скарги також додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного процесуального строку заявник зазначив, що Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області своєчасно подавалась апеляційна скарга до суду, але була повернута у зв'язку з тим, що не відповідала вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не була оплачена судовим збором.
У зв'язку з тим, що з 1 січня 2017 року відповідно до пункту 18 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях заявник 30.01.2017р. подав апеляційну скаргу та просить визнати причини пропуску процесуального строку поважними і поновити строк на апеляційне оскарження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Матеріали справи не містять інформації про те, коли Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області було отримано копію постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07.09.2016 р., проте, як зазначено в вищевказаній постанові з повним її текстом сторони можуть ознайомитись 12 вересня 2016 року.
16 вересня 2016 року Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області було подано апеляційну скаргу на зазначену постанову, тобто у строк встановлений ч. 2 ст. 186 КАС України.
28 вересня 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду зазначена апеляційна скарга була залишена без руху з підстави порушення частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Скаржнику надано строк для усунення недоліків скарги - десять календарних днів з моменту отримання копії даної ухвали (а.с. 45).
13 жовтня 2016 року на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду апелянт надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
19 жовтня 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.16р. про залишення без руху апеляційної скарги повторно направлено заявнику. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - десять календарних днів з моменту отримання копії даної ухвали (а.с. 51).
16 листопада 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07.09.2016р. по справі № 536/1278/16-а було повернуто заявнику.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Аналізуючи вище викладене колегія суддів не заперечує права відповідача повторно звернутись до суду з апеляційною скаргою, однак з дотриманням вимог ст. 186-187 КАС України.
Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 30 січня 2017 року (а.с. 63-65), тобто майже через три місяці після повернення апеляційної скарги.
Подаючи апеляційну скаргу повторно, відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи свою заяву тим, що з 1 січня 2017 року відповідно до пункту 18 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому тільки в 2017 році він подав апеляційну скаргу.
Наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
Частина перша статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.
Частиною 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.
Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до вимог Закону України Про судовий збір, з урахуванням змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, на момент первинного подання апеляційної скарги суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.
Зі змісту заяви скаржника не вбачається, що наведені підстави є достатніми для його задоволення. Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Як зазначено вище, відповідач, всупереч вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше.
Враховуючи викладене, наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку не є поважними.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.
У даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви скаржника та поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07.09.2016.
Керуючись ст.ст. 100-102, 160, 167, 186, 197, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Відмовити Кременчуцькому об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Полтавської області в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07.09.2016р. по справі № 536/1278/16-а.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Сіренко О.І.
Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В.