21 лютого 2017 р.Справа № 554/6179/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 21.10.2016р. по справі № 554/6179/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в місті Полтаві ради , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області
про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з адміністративном позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в місті Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, у якому просив суд:
- скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в м.Полтаві ради від 01.07.2016 року №1;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в м.Полтаві ради по його заяві від 27.07.2015 року (отриманої відповідачем 30.07.2015 року) негайно прийняти рішення про продовження нарахування і продовження виплати йому тимчасової державної допомоги на дітей в розмірі різниці між визначеним судом розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2011 року та провести відповідні виплати;
- зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області по заяві позивача від 27.07.2015 року негайно, після отримання необхідних документів від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в м.Полтаві ради щодо продовження нарахування і продовження виплати тимчасової державної допомоги на дітей в розмірі різниці між визначеним судом розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за період, починаючи з 01.10.2011 року, оформити необхідні виплатні документи і виплатити позивачу тимчасову державну допомогу на дітей за період, починаючи з 01.10.2011 року;
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в м.Полтаві ради на користь позивача 2500 гривень заподіяної моральної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог, позивач, зазначав, що вважає рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в м.Полтаві ради від 01.07.2016 року №1, яким відмовлено в призначенні тимчасової державної допомоги дітям, в зв'язку з неподанням документів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме" прийнято всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси позивача.
Постановою Октярського районного суду м. Полтава від 21.10.2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7, 8).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 року ОСОБА_1 відмовлено в роз'ясненні постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 року, якою скасовано постанову Октябрського районного суду м.Полтави та прийнято нову постанову. Цією постановою позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м.Полтаві ради задоволено частково та скасовано рішення комісії Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної в м.Полтаві ради про відмову ОСОБА_1 у призначенні тимчасової державної допомоги дітям; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної в м.Полтаві ради призначити ОСОБА_1 державну допомогу на дітей в розмірі різниці між визначеним судом розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.04.2011 року та провести відповідні виплати; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.11).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 03.09.2014 року по справі №554/10163/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - відмовлено (а.с. 12-13).
Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 08.04.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м.Полтаві ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахування і виплати державної допомоги на дітей, а також стягнення моральної шкоди задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної в м.Полтаві ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.07.2015 року про виплату державної допомоги на дітей; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної в м.Полтаві ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2015 року щодо нарахування та виплати державної допомоги на дітей та прийняти рішення; у іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с.15-17).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 08.04.2016 року по справі №554/12848/15-а залишено без змін (а.с.18-20).
27.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної в м.Полтаві ради з проханням повторно призначити (продовжити призначену у відповідності до рішення суду) йому відповідно до ч.3 ст.184, ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України державну матеріальну допомогу на дітей. Зазначив, що всі необхідні документи у відповідача маються, оскільки були додані до заяви від 05.04.2011 року та 29.04.2011 року (а.с. 36).
Відповідно до витягу з протоколу №1 від 01.07.2016 року засідання комісії управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради по виконанню постанови Октябрського районного суду м.Полтави від 08.04.2016 року по справі №554/12848/15-а за позовом ОСОБА_1, рішенням комісії відмовлено в призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, ОСОБА_1 відповідно до його заяви від 27.07.2015 року в зв'язку з неподанням документів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме» (а.с.10).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин 8-10 ст.181 Сімейного кодексу України, якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
Механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, визначений Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 189 (далі Порядок).
Відповідно до пункту 6 Порядку (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування): заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики; копію свідоцтва про народження дитини; довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини; довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача.
Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи: рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення; довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі; повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.
У випадках, передбачених абзацом другим пункту 8 цього Порядку, подається довідка про розмір аліментів.
Відповідно до пункту 7 Порядку, тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.
Повторної подачі будь-яких документів разом із заявою про продовження виплати матеріальної допомоги пунктом 7 Порядку не передбачено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення комісії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради без дати та номера та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради призначити позивачу державну допомогу на дітей в розмірі різниці між визначеним судом розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.04.2011 року та провести відповідні виплати.
Отже, Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради вказана матеріальна домога позивачу вже призначалась.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки Управління ДМС України в Полтавській області, за інформацією відділу адресно-довідкової роботи ДМС України в Полтавській області, громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 17.11.2011 року ареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 63).
Відповідно до пункту 5 Порядку, тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), управлінням праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - орган праці та соціального захисту населення).
У разі зміни місця проживання (перебування) одержувача виплата тимчасової допомоги продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання (перебування) з місяця звернення одержувача.
Отже, аналізуючи наведені вище нормативно-правові акти, колегія суддів дійшла до висновку, що враховуючи зміни у листопаді 2011 року місця реєстрації й проживання ОСОБА_1, позивач повинен був звернутись із заявою про призначення чи продовження виплати йому матеріальної допомоги до Управління праці та соціального захисту населення Оржицької районної державної адміністрації за місцем його реєстрації (проживання).
Таким чином, в діях відповідача, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в місті Полтаві ради, щодо прийняття рішення від 01.07.2016 року №1, яким відмовлено в призначенні тимчасової державної допомоги дітям батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, оскільки повноваження щодо прийняття такого рішення належать юридичній особі - Управлінню соціального захисту населення Оржицької районної державної адміністрації за місцем реєстрації та постійного проживання позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Октябрського районного суду м. Полтава від 21.10.2016 року по справі № 554/6179/16-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 21.10.2016р. по справі № 554/6179/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2017 р.