22 лютого 2017 року Справа № 876/6519/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В , Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання Кудєрової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2016 року про відмову у відкритті провадження по справі № 813/2776/16 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Терра Банк» Ірклієнка Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
11.08.2016 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Терра Банк» Ірклієнка Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» Ірклієнка Юрія Петровича (служб. адреса: 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28 В) щодо невключення ОСОБА_2 (79013, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» (ідентифікаційний код: 24425738), що мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, ЗЗБ; ідентифікаційний код: 21708016), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором від 24.07.2014 року банківського вкладу № ВДР-160302:840 з виплатою процентів щомісячно ДЕПОЗИТ «РОДИННИМ», вчиненим між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Терра Банк».
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» Ірклієнка Юрія Петровича (служб, адреса: 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28В) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 33 Б; ідентифікаційний код: 21708016) додаткову інформацію стосовно ОСОБА_2 (79013, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві «Терра Банк» (ідентифікаційний код: 24425738) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, ЗЗБ; ідентифікаційний код: 21708016);
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 33 Б; ідентифікаційний код: 21708016) включити 79013, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Терра Банк» (ідентифікаційний код: 24425738) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 33 Б; ідентифікаційний код: 21708016).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. У справі, яка розглядається, ПАТ «Терра Банк» знаходиться в процедурі ліквідації у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним (банкрутом), отже, спір, який виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, ОСОБА_2 оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що ліквідація (банкрутство) ПАТ «Терра Банк» здійснюється в позасудовому порядку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб і на вказані правовідносини не поширюється дія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в силу прямої вказівки у Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Апелянт вказує на те, що відповідно до ч.3 ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Згідно з ч.8 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», дія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на банки не поширюється.
Таким чином, апелянт вважає, що норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ГПК України не можуть регламентувати іншу, ніж адміністративну, юрисдикцію даної справи.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Терра Банк» Ірклієнка Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Як вбачається з позовної заяви предметом оскарження є протиправна бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Терра Банк» Ірклієнка Юрія Петровича щодо невключення позивача до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Терра Банк» на відшкодування коштів за вкладами.
Судом встановлено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2014 року № 159 «Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Терра Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку було розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Терра Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Терра Банк» Ірклієнка Юрія Петровича.
Відповідно до приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12.10.1978р. вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом, у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом, орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
У відповідності до вимог ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-XII) передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
У свою чергу, статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон №2121-III) передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
У п.6 ст.2 Закону №4452-VI зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення ст.12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 16 лютого 2016 року у справі №21-4846а15 та від 15.06.2016р. у справі №826/20410/14.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалою від 12 серпня 2016 року правомірно відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Терра Банк» Ірклієнка Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2016 року про відмову у відкритті провадження по справі № 813/2776/16 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Повний текст
виготовлено 27.02.2017 року