Справа: № 741/1545/16 Головуючий у 1-й інстанції: Киреєв О.В.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
23 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
Позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області, у якому просила визнати неправомірним рішення відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії від 23 листопада 2016 року, скасувати його та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату призначеної їй пенсії, виходячи з розрахунку 89 % від заробітної плати заступника начальника відділу статистики у Носівському районі Головного управління статистики у Чернігівській області, зазначеної в довідці № 01-18/229 від 11 листопада 2016 року.
Постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2017 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області № 1063/пс від 23 листопада 2016 року про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_2. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області здійснити із 1 грудня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, в розмірі 89% заробітної плати на посаді заступника начальника відділу статистики у Носівському районі Головного управління статистики у Чернігівській області, зазначеної в довідці Головного управління статистики у Чернігівській області № 01-08/229 від 11 листопада 2016 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.
Судом установлено, що позивач з 24 травня 2006 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у розмірі 89 % від заробітної плати.
22 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернулася до УПФ України в Носівському районі Чернігівської області із заявою про перерахунок призначеної їй пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям.
Листом від 23.11.2016 № 1062/п.с відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для перерахунку її пенсії у зв'язку із змінами у законодавстві.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право на перерахунок пенсії, в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.
Положеннями статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу передбачалось, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Водночас, пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено, що перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
У зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" 28 грудня 2014 року №76-VIII текст статті 37-1 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".
Крім того, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 9 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" був виключений, а п. 5 змінений, при цьому таким чином, що порядок і підстави перерахунку пенсії державних службовців з цього часу дана норма не регулювала.
Починаючи з 01.05.2016 набув чинності новий Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ХІ якого Закон України "Про державну службу" 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п.10 і 12 цього розділу, був визнаний таким, що втратив чинність.
Згідно зі статтю 90 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У свою чергу, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
При цьому, апеляційний суд керується положеннями вказаного Закону, оскільки такий прийнятий законодавчим органом (парламентом) і є обов'язковим до виконання, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Заяви №29458/04 та №29465/04), де Суд вказав: "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (п.23 рішення).
Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
При цьому з аналізу ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слідує, що підставою для перерахунку пенсії позивачу, є подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами. Виникнення права на перерахунок пенсії нерозривно пов'язане із фактом звернення особи за таким перерахунком.
Як випливає з матеріалів справи, 22.11.2016 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок її пенсії згідно зі ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" 3723-XII.
Проте, станом час такого звернення, порядок перерахунку пенсії державних службовців врегульовано статтю 90 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", натомість положення ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" 3723-XII, на які посилається позивач, вже втратили свою чинність.
Отже, враховуючи, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено як суб'єктивного права позивача так і обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.
За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача є помилковим. Вирішуючи спір, суд прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - задовольнити.
Постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2017 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяА.Б. Парінов
СуддяО.О. Беспалов
Повний текст постанови виготовлено 24.02.2017
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.