23 лютого 2017 р. м. Львів Справа № 876/1505/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Богаченка С. І.,
суддів - Рибачука А. І., Старунського Д. М.,
з участю секретаря судового засідання - Андрушківа І. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 05 січня 2017 року у справі № 162/1284/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
22 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку її пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років та зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що здійснюючи перерахунок її пенсії, відповідач керувався лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чим порушив її право на пільговий характер розрахункової величини збільшення розміру її пенсії, визначений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 05 січня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області починаючи з 28 листопада 2016 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 % заробітку. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом не взято до уваги тієї обставини, що з набранням чинності 01 січня 2014 року Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначення пенсії та нарахування підвищення до пенсії за понаднормативний стаж здійснюється відповідно до вимог вказаного Закону.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до частини 1 статті 41 та частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням від 12 лютого 1999 року НОМЕР_1
Позивач отримує з 23 липня 2014 року пенсію за віком, яка призначена на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням положень статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
28 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою про обрання умов, норм та порядку пенсійного забезпечення, які встановлені відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та перерахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 56 цього Закону.
Листом Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області від 05 грудня 2016 року № 632/Ф-01 в перерахунку пенсії позивача відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався тим, що позивач має право за своїм вибором на одержання пенсії та її перерахунок на умовах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому перерахунок пенсії позивача має бути здійснений з моменту обрання відповідного виду пенсії.
Враховуючи те, що Управлінням Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, суд відповідно статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України переглядає оскаржуване рішення в цій частині.
Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.
Тобто, даною нормою особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені як загальними законами з питань пенсійного забезпечення, так і спеціальним законом, який визначає їх статус, зокрема, пільги щодо пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначення та виплата пенсій особам, потерпілим від Чорнобильської катастрофи провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений частиною 2 статті 56 вказаного Закону.
Як видно з матеріалів справи, позивач обрала умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Водночас порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України .
Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними, оскільки особам, яким призначена пенсія на підставі цього Закону, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії, зокрема, 15 років для жінок, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожен рік, але не вище 75 відсотків заробітку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області залишити без задоволення.
Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 05 січня 2017 року у справі № 162/1284/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. І. Богаченко
Суддя А. І. Рибачук
Суддя Д. М. Старунський
Повний текст ухвали виготовлено 27 лютого 2017 року.