21 лютого 2017 р.
№876/468/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання - Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТОР» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області до Приватного підприємства «ТОР» про стягнення коштів,
У листопаді 2016 року управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області (далі - УПФ) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «ТОР» (далі - ПП) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених по Списку №1 на загальну суму 145142,80грн, покликаючись на те, що підприємством підлягають відшкодуванню вказані витрати Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) та «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління ПФУ від 19.12.2003 №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 №64/8663, далі - Інструкція).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі №813/4155/16 позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило ПП, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в позові, оскільки вважає, що позивачем не доведено наявності у підприємства заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки підприємство зобов'язане згідно чинного законодавства відшкодовувати УПФ його витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, отримало від позивача необхідні розрахунки, однак вказаного не вчинило та доказів сплати суду не надало, то вимоги УПФ є підставними.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у відповідності до Закону №1058-IV, Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР), УПФ надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) за вересень-грудень 2015 року та січень-серпень 2016 року в сумі 145142,80грн.
Відповідачем наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій залишається не сплаченою, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Обов'язок відшкодування відповідних витрат УПФ встановлено Законом №400/97-ВР.
Згідно з абзацом четвертим п.1 ст.2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у пп.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу Украъни, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV.
Пунктом 1 ст.5 цього ж передбачено, що облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 ч.1 ст.4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 ч.1 ст.4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Обов'язок відшкодування витрат з виплати пенсій, призначених за ст.13 Закону №1788-ХІІ передбачений п.2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, за правилами якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів №1058-IV, №400/97-ВР відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «а», «б»-«з» ст.13 Закону №1788-ХІІ.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону №1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №1058-IV діяв Закон №400/97-ВР, абзацом 4 п.1 ст.2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій призначених відповідно ст.13 Закону №1788-ХІІ.
Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як вбачається із матеріалів справи, надіслані УПФ розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно ч.2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, в частині пенсій, призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону №1788-ХІІ за вересень-грудень 2015 року та січень-серпень 2016 року ПП отримано, що відповідачем не заперечується та підтверджено матеріалами справи (а.с.9, 16-19, 37-41), однак у встановлений строк не сплачено в сумі 145142,80грн.
Наявність у працівників підприємства, по яким Пенсійним органом було виставлено розрахунки, призначеної пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону №1788-ХІІ, відповідачем не спростовано.
Підприємство отримало розрахунки УПФ фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (вказане не заперечується і не спростовано), які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання, а оскільки розрахунки відповідач не оскаржив (доказів протилежного не надано), вони є обов'язковими для виконання.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог УПФ про стягнення заборгованості з ПП по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень-грудень 2015 року та січень-серпень 2016 року в сумі 145142.80грн.
Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТОР» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя В.Я. Качмар
Суддя О.М. Гінда
Суддя В.В. Ніколін
Повний текст виготовлений 27 лютого 2017 року.