Справа: № 751/6914/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Косач І.А.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
22 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,
при секретарі: Бродацькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.11.2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом про:
визнання неправомірними дій Міністерства оборони України щодо направлення на доопрацювання заяви про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;
скасування протоколу від 20.05.2016 року № 30 в частині повернення документів на доопрацювання;
зобов'язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та прийняти відповідне рішення.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.11.2016 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство оборони України подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивачу 2 червня 2002 року було безтерміново видано посвідчення учасника бойових дій (а.с.15).
20 травня 2015 року ОСОБА_1 було безтерміново видано посвідчення, яким визначено, що він є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інваліді війни (а.с.15).
11.02.16. позивач звернувся із заявою до Чернігівського ОМВК про виплату одноразової грошової допомоги (а.с.20).
20.05.2016 року відбулося засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (№ 36): «Комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд з числа колишніх військовослужбовців, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975; документи позивачу повернуті.
Вирішуючи питання щодо правомірність дій МОУ з приводу повернення документів позивача на доопрацювання, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 року № 499 (далі - Порядок № 499) встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01.01.2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
За змістом цього положення, зазначена в ньому обставина часу - після 01.01.2007 року - стосується періоду настання названих страхових випадків (загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) чи інвалідність військовослужбовців, … .
У свою чергу, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 встановлено, що особи, які до набрання чинності Порядку, затвердженого цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Так, згідно п.п. 4 п. 2 Порядку № 499 одноразова грошова допомога виплачується: …; 4) військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.
З матеріалів справи слідує, що МОУ під час розгляду документів позивача було виявлено недоліки в їх формуванні, зокрема, відсутність що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Дані обставини зафіксовано у спірному протоколі засідання комісії № 30.
В кінцевому результаті документи направлені на доопрацювання.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність таких дій, протоколу, а також зобов'язав МОУ повторно розглянути подані позивачем документи.
В свою чергу, апеляційна інстанція не може пристати на таку позицію Новозаводського районного суду м. чернігова, оскільки протиправності у направлення документів на дооформлення не вбачається. При цьому, колегія суддів враховує, що перед прийняттям рішення щодо призначення одноразової допомоги або відмови у такому призначенні МОУ має не лише право перевірити надані документи, а й обов'язок це зробити.
Більш того, Порядок № 499 фактично ставить обов'язковою умовою для призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової служби підтвердження, що поранення (контузії, травми або каліцтва) не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
За таких обставин, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про відсутність протиправності дій МОУ щодо направлення матеріалів позивача на доопрацювання, оскільки це зроблено з метою усунення виявленого недоліку. Лише після зібрання усіх необхідних документів суб'єкт владних повноважень зможе прийняти рішення, яке ґрунтуватиметься на повному та всебічному дослідженні всіх необхідних документів.
Таким чином, апеляційною інстанцією встановлено, що МОУ рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги або відмову у такому призначенні по суті не прийнято та фактично надано можливість усунути виявлені недоліки у формуванні документів.
Тобто, на даний час відсутні правові підстави для задоволення позову, адже, враховуючи обраний спосіб захисту порушеного права, не виключається можливість розгляду та прийняття відповідного (навіть позитивного) рішення Міністерством оборони України після повернення документів із доопрацювання. У випадку відмови у призначенні та виплаті спірної допомоги позивач не позбавлений права на її оскарження, що буде належним способом порушеного права у майбутньому (у разі відмови). Більше того, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що порушенням прав позивача на отримання спірної допомоги буде виключно відмова у такому призначенні та виплаті, а не надання можливості доопрацювати подані документи.
За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції з постановленням нової про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.11.2016 року - скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.