Справа: № 363/3379/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Баличева М.Б.
Суддя - доповідач: Губська О.А.
Іменем України
23 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на додаткову постанову Вишгородського районного суду Київської області від 12 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області, у якому просив: визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області стосовно відмови йому у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 року за № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року за № 2663-ІІІ, що діяла станом на грудень 2008 року), зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок його пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про Прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 року за № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року за № 2663-ІІІ, що діяла станом на грудень 2008 року), згідно довідки Генеральної прокуратури України від 19.07.2016 року за № 1087 щодо розміру місячного заробітку за посадою старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України, з якої він вийшов на пенсію, з розрахунку 88% від суми місячного заробітку без обмеження граничного розміру пенсії, виплату різниці у розмірі за минулий час з 01.01.2016 року, а також стягнути на його користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 24 листопада 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 року за № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року за № 2663-ІІІ, що діяла станом на грудень 2008 року). Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, яка діяла 24 грудня 2008 року - на час призначення) згідно з довідкою Генеральної прокуратури України про заробітну плату №1087 від 19 липня 2016 року, з 01 січня 2016 року у розмірі 88% від місячного заробітку, зазначеного у довідці про заробітну плату №1087 від 19 липня 2016 року.
06.12.2016 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, яку мотивовано тим, що судом не було ухвалено рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, а саме в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження граничного розміру пенсії.
Додатковою постановою Вишгородського районного суду Київської області від 12 грудня 2016 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 року №358/95- ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ, що діяла станом на грудень 2008 року) без обмеження граничного її розміру.
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначену додаткову постанову скасувати та відмовити у задоволенні вимог позивача.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Як вбачається зі змісту постанови Вишгородського районного суду Київської області від 24 листопада 2016 року, судом не досліджувалися докази з приводу наявності або відсутності правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження граничного розміру пенсії, у рішенні суду не зазначено будь-яких правових норм, якими керувався суд, приймаючи рішення у цій частині, а так само не надавалася оцінка доводам позивача та відповідача з приводу наведеного питання.
Отже, у суду були відсутні передбачені ст. 168 КАС України правові підстави для ухвалення додаткової постанови у цій частині вимог позивача.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
В подальшому до ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" внесено зміни Законом N911-VIII від 24.12.2015. Так, вказану статтю доповнено реченням наступного змісту "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно зокрема до Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати 10740 гривень".
При цьому, норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі 363/3379/16-а підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 168 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Задовольняючи вимоги заявника, місцевий суд ухвалив рішення із порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Згідно із п.4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а додаткова постанова - скасуванню.
Керуючись статтями 160, 168, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на додаткову постанову Вишгородського районного суду Київської області від 12 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Додаткову постанову Вишгородського районного суду Київської області від 12 грудня 2016 року - скасувати.
Постановити ухвалу, якою у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №363/3379/16-а - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяА.Б. Парінов
СуддяО.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 24.02.2017