20 лютого 2017 року Справа № 876/9455/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Запотічного І.І.,
суддів - Довгої О.І., Матковської З.М.,
при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського міського суду від 21.10. 2016 року по справі № 344/3422/16-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання дій неправомірними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -
18 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що при проведенні виконавчих дій державний виконавець прийняв 30 червня 2015 року постанову про закінчення виконавчого провадження № 46691501. Фактично державний виконавець відмовився виконувати рішення суду, мотивуючи свої дії тим, що боржник не в змозі виконати постанову суду, а у державного виконавця відсутні підстави для накладення штрафу. Вважає, що такими діями державного виконавця було порушено його право на забезпечення виконання судового рішення у повному обсязі та у спосіб, встановлений у рішенні суду. За таких обставин позивач просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяка Т.Д. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 46691501 від 30 червня 2015 року.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 21 жовтня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено; Визнано протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяка Т.Д. щодо винесення 30 червня 2015 року постанови про закінчення виконавчого провадження.; скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 46691501, винесену 30 червня 2015 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяком Т.Д.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду відповідач Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що державним виконавцем при виконанні виконавчого листа № 344/4775/2013 виданого 16.02.2015 року Івано-Франківським міським судом про зобов'язання Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову компенсацію відповідно до ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням сум виплаченої йому такої допомоги було вжито всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій щодо його виконання та підставно винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження. Крім цього апелянт вказує, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом пропущено строк звернення.
Позивач ОСОБА_2 в запереченні на апеляційну скаргу вважає таку необґрунтованою та безпідставною, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін. Крім цього позивач просив розгляд справи провести за його відсутності.
Апелянт (відповідач) та третя особа будучи повідомленими про час та місце розгляду справи явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії .
16 лютого 2015 року Івано-Франківським міським судом виданий виконавчий лист по справі № 344/4775/2013 року за позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої одноразової грошової компенсації інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно якого зобов'язано Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 одноразову компенсацію відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням сум виплаченої йому такої допомоги.
В подальшому, 20 лютого 2015 року, ОСОБА_2 звернувся з заявою до Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про прийняття до виконання виконавчого листа №344/4775/2013 від 16 лютого 2015 року.
02 березня 2015 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяком Т.Д. відкрито виконавче провадження .
З матеріалів справи вбачається, що листом № 7118/03-02/20 від 20 березня 2015 року Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради повідомив головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяка Т.Д. про здійснення перерахунку разової грошової щорічної допомоги та про неможливість провести виплату ОСОБА_2, оскільки департаменту виділяються кошти на поточні видатки, а бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту у державному бюджеті на 2015 рік не передбачені, відповідно видатки на зазначені цілі не затверджувалися кошторисами департаменту.
Згідно листа Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради ОСОБА_2 проведений розрахунок на виконання постанови Відділу державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Івано-Франківській області на виконавчий лист № 344/4775/2013 від 16 лютого 2015 року, відповідно до якого одноразова компенсація учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом ІІ групи 31 липня 2012 року, виплачена 25 січня 2013 року у розмірі 94,80 грн. Перерахунок 1 147 х 15 - 94,80 = 17 110,20 грн., де мінімальна заробітна плата становить 1 147,00 грн. згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при встановленні 2 групи інвалідності виплачується різниця в компенсаціях між 3 і 2 групою у розмірі 15 мінімальних заробітних плат.
В подальшому, 30 червня 2015 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяком Т.Д. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 344/4775/2013 від 16 лютого 2015 року .
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а частиною другої цієї статті передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно пункту 11 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону, тобто у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо.
Відповідно до ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Частиною третьою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяк Т.Д. при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 46691501 від 30 червня 2105 року не вжив всіх заходів виконання судового рішення, передбачених ч.ч. 2, 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки судове рішення виконано лише в частині перерахунку коштів, а сама виплата не проведена.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом підставно задоволено позовні вимоги ОСОБА_2
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження одержав 15.03.2016 року (а.с.3), а позов подав 18.03.2016 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 41,160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2016 року в справі № 344/3422/16а - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: І.І.Запотічний
Судді О.І.Довга
З.М.Матковська
Повний текст ухвали складений 23.02.2017 року.