Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
22 лютого 2017 року справа №805/1551/16-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю представників позивача Міщенка М.В., Бичкова О.Є., відповідача Захарченка В.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 805/1551/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач 06.06.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС від 22.04.2016 року № 0000444000/4236/10/28-03-40.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 805/1551/16-а позов Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» від 22.04.2016 року № 0000444000/4236/10/28-03-40.
Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.
Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене без надання вірної правової оцінки обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме судом першої інстанції порушені вимоги: п. 41.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 199.1, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України; порушено норми процесуального права - ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до ухвалення незаконної постанови про задоволення позовний вимог Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод».
Апелянт зазначає, що ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» до перевірки не було надано документи по взаємовідносинах з ТОВ «Мегапром» та пояснення щодо наявності або причини відсутності зазначених документів, а саме: довідка про походження товарів; сертифікати якості на реалізовані товари, які б належали продавцю товарів; платіжні доручення за липень-грудень 2015 року; документи, підтверджуючі фактичне переміщення (перевезення) продукції за липень, вересень, листопад та грудень 2015 року; зворотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 70 «Доходи від реалізації», 90 «Собівартість реалізації»; первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій (передачу товару, виконання робіт, надання послуг) - видаткові накладні, рахунки фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей (виконаних робіт, наданих послуг) за періоди: липень, вересень, листопад, грудень 2015 року; журнали - ордери, у яких відображено вищевказані операції та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (у розрахунках, звітах тощо) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.
Апелянт вказує, що взаємовідносини між ПрАТ «АКХЗ» та ТОВ «Мегапром» у 2015 році залишаються не підтвердженими відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, а також позивачем не доведено факт реальності здійснення господарських операції та фактичного отримання товару з урахуванням часу. Результат, відображений в даних податкового обліку ПрАТ «АКХЗ», фактично не настав внаслідок відсутності відповідних дій учасників такої операції, у зв'язку з не підтвердженням операції купівлі-продажу.
Таким чином, за результатами перевірки встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту ПрАТ «АКХЗ» сум по господарських операціях, які не здійснювалися, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачена чинним законодавством України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 76 398 021,00 грн. за 2015 рік по взаємовідносинах з ТОВ «Мегапром».
Апелянт вважає, що він при проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення 22.04.2016 року № 0000444000/4236/10/28-03-40 керувався виключно нормами чинного законодавства України.
Позивачем на адресу суду надіслано письмові заперечення, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи апеляційної скарги.
Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, підтримали доводи своїх письмових заперечень.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
На підставі наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС № 4 від 15.01.2016 року «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Мегапром» (код за ЄДРПОУ 31023892) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача (том 1 а.с. 142).
14 березня 2016 року за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Мегапром» за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС складено акт № 82/28-03-40/00191075 (том 1 а.с. 142-189).
З висновків акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем:
п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту ПАТ «АКХЗ» сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачена чинним законодавством України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 76 398 021 грн. за 2015 рік по взаємовідносинах з ТОВ «Мегапром»;
п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та сплачується до державного бюджету за січень 2015 року на суму 482 943 грн.;
п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень-листопад 2015 року на суму 75 915 078 грн.: за березень 2015 року - 2 726 843 грн., квітень 2015 року - 9 397 228 грн.; травень 2015 року - 7 302 541 грн.; червень 2015 року - 6 667 426 грн.; липень 2015 року - 3 565 530 грн.; серпень 2015 року - 10 529 330 грн.; вересень 2015 року - 13 505 501 грн.; жовтень 2015 року - 12 514 273 грн.; листопад 2015 року - 9 706 406 грн. (том 1 а.с. 187-188).
Не погодившись з висновками акту перевірки № 82/28-03-40/00191075 від 14.03.2016 року, платник податку до СДПІ з обслуговування ВПП у м. Донецьку Міжрегіонального ГУ ДФС подав заперечення № 03-3/05-227-1898 від 15.04.2016 року, в яких позивач просив скасувати акт перевірки (том 1 а.с. 221-224).
28 квітня 2016 року позивачем отримана відповідь № 3980/10/28-03-40 від 19.04.2016 року від СДПІ з обслуговування ВПП у м. Донецьку Міжрегіонального ГУ ДФС, у якій вказано, що висновки акта перевірки залишені без змін (том 1 а.с. 225-231).
22 квітня 2016 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000444000/4236/10/28-03-40, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у розмірі 75 915 078 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 75 915 07, 80 грн. (том 1 а.с. 14).
Колегія суддів вважає висновок суду щодо задоволення позовних вимог правомірним з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно із ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Як вбачається зі змісту акту перевірки, податковим органом нормативною підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки визначено пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України (т.1 а.с. 142).
Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Як вбачається з акту перевірки, податковим органом було зазначено, що Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» до перевірки не було надано документи, які відповідають законодавству України та могли б підтвердити факт отримання ТМЦ належної якості від ТОВ «Мегапром».
Під час апеляційного розгляду з пояснень представника відповідача колегією суддів було з'ясовано, що жодних запитів про подання інформації та її документального підтвердження податковим органом ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» ні до призначення перевірки, ні під час її проведення не надсилалися. Матеріали справи також не містять копій таких запитів.
Окрім того, з п. 2.7 акту перевірки вбачається, що вона була здійснена тільки з використанням комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем за інформаційними даними податкової звітності.
При цьому суд не враховує постанову Донецького апеляційного суду від 09 серпня 2016 року у справі № 805/179/16а щодо правомірності прийняття наказу на проведення даної перевірки, оскільки суд апеляційної інстанції виходив з того, що перевірка на час прийняття судового рішення вже була фактично здійснена.
Суд першої інстанції здійснив ретельне вивчення всіх первинних документів бухгалтерського і податкового обліку, зробив системний аналіз норм законодавства, що регулює спірні правовідносини у сукупності з фактичними обставинами у справі і дійшов правильного висновку про правомірність включення сум податку на додану вартість по господарських операціях позивача з контрагентом ТОВ «Мегапром» до складу від'ємного значення за перевіряємий період.
Отже, беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем було порушено п.п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України, що призвело до прийняття останнім незаконного податкового повідомлення-рішення.
Встановлені Главою 8 розділу II Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.
Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При розгляді даної справи податковий орган не надав жодного доказу на підтвердження правомірності своїх дій і рішень.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття спірного повідомлення-рішення, а доводи апеляційної скарги, які за своїм змістом є цитуванням окремих положень акту перевірки, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 122-1, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 805/1551/16-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 27 лютого 2017 року.
Колегія суддів: Г.М. Міронова
Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко