"17" квітня 2007 р.
Справа № 6/97/07
м. Миколаїв
за позовом
ВАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз» НАК “Нафтобаз України»
до відповідача
СДПІ ВПП у м.Миколаєві
про
Скасування рішення
Суддя Ткаченко О.В
Секретар Засядівко О.О.
Представники:
Від позивача
Байда В.В.
Від відповідача
Ємельянова О.В., Прусик Г.А.
Суть спору: 25.01.2007р. податковою службою було проведено невиїзну документальну перевірку(акт №1657/39-000/05410263/3, а.с.7-10) своєчасності подання податкової звітності.
Перевіркою встановлено, що позивачем, в порушення пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.16.4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств», не подані Розрахунки частини прибутку за І півріччя і 9 місяців 2006р.
На підставі акта перевірки прийнято рішення(а.с.14) по формі “Р» без зазначення номера і дати, яким до платника податку застосовані штрафні санкції, у відповідності до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в розмірі 170грн.
Товариство звернулося з позовом про скасування рішення , посилаючись на те, що рішення не має номера і дати; перевірку проведено 25.01.2007р. без участі товариства, якого запросили для участі в перевірці на 26.01.2007р.; товариство не повинно надавати такі розрахунки, оскільки не затверджено консолідованого фінансового плану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Відповідач позов не визнав з підстав, вказаних в рішенні і акті перевірки. Відсутність номера і дати на рішенні пояснив технічною помилкою працівника інспекції.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст..2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а також з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно з пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію(податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу), п.1.11 Закону) у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.
Відповідно до статті 67 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" Кабінет Міністрів України 17.05.2006 прийняв Постанову за № 678 про “Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році».
На виконання цієї Постанови ДПА України, наказом від 19.07.2006 № 421, затверджено форму такого розрахунку.
Згідно з п.12 наказу НАК "Нафтогаз України", її дочірні компанії та підприємства, а також державні і відкриті акціонерні товариства, господарські товариства з газопостачання та газифікації, контрольні пакети акцій яких передані до статутного фонду НАК "Нафтогаз України" і показники діяльності яких враховані у консолідованому фінансовому плані Компанії відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.06 N 874 "Про затвердження консолідованого фінансового плану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та основних показників зведеного руху коштів Компанії на 2006 рік" заповнюють лише рядки 12,13 та 15-18.
Отже для певних платників податку, до яких відносіться і позивач, порядок подання розрахунків пов'язаний з наявністю зазначеного консолідованого фінансового плану.
Податковою службою при проведенні перевірки не встановлювалось наявність такого консолідованого плану на час подання розрахунку. До того ж, з рішення і акту неможливо встановити, за яке саме порушення(неподання розрахунку за І півріччя чи за 9 місяців 2006р.) застосовані штрафні санкції.
Таким чином, рішення прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Крім цього, рішення прийнято з порушенням права позивача на участь у процесі прийняття рішення, оскільки податковою службою позивач запрошений для участі у проведенні перевірки на 26.01.2007р.(а.с.11), а перевірку проведено 25.01.2007р.
Неправомірно також застосовано відповідачем форму рішення.
Визначення штрафних санкцій із застосуванням форми “Р» передбачено для випадків, коли податковою службою самостійно визначається податкове зобов'язання(пп.4.2.2 Закону №2181, п.3.1,3.2 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затв. Наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253). У даному випадку таке зобов'язання відповідачем не визначалось.
Отже рішення прийнято не у спосіб, що передбачений законами України.
Відсутність дати і номера на рішенні, в разі доведеності факту прийняття такого рішення, не може бути підставою для його скасування, оскільки вказані обставини не впливають на зміст оскаржуваного рішення і не є перешкодою для оскарження його заінтересованою особою. В судовому засіданні відповідачем надано суду виписку з реєстру рішень, в якому рішення датовано 06.02.2007р. за №00000139/0.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд,
Скасувати податкове повідомлення - рішення СДПІ ВПП у м.Миколаєві №00000139/0 від 06.02.2007р.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя