Справа № 2-О-119/17
760/677/17
23 лютого 2017 року суддя Солом?янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., розглянувши заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: ОСОБА_3, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт дарування 02 квітня 2015 року гр. ОСОБА_2 грошових коштів на користь гр. ОСОБА_3 в сумі 430 000 (чотириста тридцять тисяч) грн., для придбання легкового автомобіля марки INFINITI FX 35, яка не відповідала вимогам ст.ст. 119, 258 ЦПК України.
Ухвалою суду від 16 січня 2017 року заява була залишена без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних судом недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України, якою передбачено, що строк для усунення вказаних судом недоліків не може перевищити п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Крім того, заявнику було роз'яснено, що в разі невиконання вимог суду, заява буде визнана неподаною і повернута йому.
Так, в ухвалі суду про залишення заяви без руху судом, зокрема, вказувалося про те, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Так, у заяві не було викладено обставин, зокрема, щодо неможливості встановлення факту дарування грошових коштів іншим шляхом в позасудовому порядку, з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до статей 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки,тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факт, та навести докази його існування.
Встановлення судом певного факту в порядку непозовного провадження можливо лише тоді, коли це не призведе до виникнення спору про право, тобто коли цей факт не торкнеться прав інших осіб.
Проте, заявником не було зазначено мети встановлення юридичного факту, яка дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Сума сплаченого заявником судового збору - 320,00 грн. не була зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а тому заявникові потрібно було підтвердити її оплату та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
До заяви (викладеної у новій редакції з усіма зазначеними судом усунутими недоліками) потрібно було додати її копії та копії документів, що додаються до неї, у кількості відповідно до кількості заінтересованих осіб.
Заявник отримала копію ухвали 13 лютого 2017 року, про що свідчать дані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Особи, які беруть участь у справі, як визначено ч.3 ст. 27 ЦПК України, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки на час вирішення питання про відкриття провадження у справі заявник не усунула зазначені в ухвалі суду про залишення заяви без руху недоліки у встановлений судом строк, то заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, слід повернути заявнику.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 121 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: ОСОБА_3, про встановлення факту, що має юридичне значення - повернути заявнику.
Роз?яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І. Кізюн