Провадження № 2а/760/125/17
В справі № 760/16920/16а
13 лютого 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А
за участю секретаря- Бугайчука О.Р.
представника відповідача - Полтєва Є.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, 3-я особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування протоколу та зобов'язання вчинити дії, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати неправомірною відмову Міністерства оборони України у направленні його документів до комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням 2 групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та зобов'язати його здійснити нарахування та провести виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму.
Посилається в позові на те, що з 14 лютого 1980 року по 01 грудня 1981 року він проходив військову службу і є учасником бойових дій в Демократичній республіці Афганістан.
В травні 2016 року йому встановлено 2 групу інвалідності в зв'язку з пораненням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії.
27 липня 2016 року він звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про виплату йому одноразової грошової допомоги підставі постанови Кабінету Мінінстрів України №975 від 25 грудня 2013 року.
Протокольною ухвалою МО України №58 від 12 серпня 2016 року йому було відмовлено у прийнятті рішення про виплатй йому одноразової грошової допомоги.
Протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України № 1604 від 12 квітня 2016 року у нього були виявлені множинні мінно-вибухові осколкові поранення, ЗЧМТ- контузія головного мозку, мінно-вибухова травма, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
В зв'язку з цим була встановлена 2 група інвалідності, тобто з 26 квітня 2016 року він набув право на отримання одноразової грошової дпоомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Виходячи з цього, вважає дії відповідача неазконними і проситьт задовольнити позов.
Подав до суду заяву, якою п росить розглядати справу в його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.
Посилається на те, що рішення про відмову в виплаті позивачу одноразової грошової допомоги не приймалося.
Протоколом №58 від 12 серпня 2016 року Комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих позивачем, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травм, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінальному чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбаено п.11 Постанови КМУ №975 від 25 грудня 2013 року.
Тобто, наданий позивачем пакет документів на виплату одноразової грошової допомоги був розглянутий у повному обмсязі, однак у зв'язку з відсутністю необхідних документів кінцевого рішення прийнято не було.
Зазначив також, що позивачем не надано підтверджуючих первинних документів про отримання ним поранення під час проходження військової служби, якими можуть бути довідка медичного підрозділу, медична книжка лікувального закладу.
Крім того, в військовому квитку позивача немає жодних відміток про наявність у нього поранень, які були отримані під час проходження військової служби.
Виходячи з цього, просить у позові відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з'яився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд до відома не поставив.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе ролзглядати спарву в його відсутності.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач з 14 лютого 1980 року до 01 грудня 1981 року проходив військову службу в лавах Збройних сил СРСР на території Демократичної республіки Афганістан.
З витягу з Протоколу №1604 від 12 квітня 2016 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, поранення / контузія/ та захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Дане рішення комісією було прийнято лише на підставі Висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи №896/ж від 05 квітня 2016 року Київського міського бюро судово-медичної експертизи, який позивачем до суду не надано.
/ а.с. 9 - 11 /
Відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 26 грудня 2013 року, для осіб, звільнених з військової служби, вирішення питань, пов'язаних з отриманням одноразової грошової допомоги покладено на уповноважений орган, яким є у випадку з позивачем, Запорізький обласний військовий комісаріат.
07 червня 2016 року Запорізьким обласним військовим комісаріатом на підставі заяви позивача від 02 червня 2016 року до Міністерства оборони України були направлені документи з висновком щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Відповідно до витягу Протоколу №58 від 12 серпня 2016 року засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, який був затверджений Міністром оборони України, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, у тому числі документи позивача, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травм, або каліцтва),зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінальному чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
/ а. с. 47 - 51 /
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.6 вище приведеного Порядку, військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у разі встановлення інвалідності П групи виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Згідно з п. 11 Порядку військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
-заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
-довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
-постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
-документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
-сторінки паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
-документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Як зазначено вище, в порушення п.11 Порядку позивачем не були надані всі передбачені ним документи, необхідні для виплати одноразової грошової допомоги.
В свою чергу, відповідно до п.19 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
-вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
-вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
-навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
-подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, повертаючи документи позивача до Запорізького обласного військового комісаріату на доопрацювання з метою з'ясування наявності документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), діяв правомірно.
Відповідно до п.п.12-15 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Тобто, в даному Порядку дійсно не передбачено повернення поданих документів на доопрацювання.
В той же час, відповідно до п.1 Порядку він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Тобто, за змістом даного пункту обов'язок призначення та виплати такої допомоги пов'язується з наданням зацікавленою особою необхідного обсягу документів для цього, визначеного п. п. 11, 19 Порядку.
Судом встановлено та підтверджено представником відповідача, при зверненні з заявою про виплату одноразової грошової допомоги позивачем не було надано всіх документів, визначених Порядком, а саме: до заяви про виплату одноразової грошової допомоги не додано документу, що свідчить про причини поранення (контузії, травм, або каліцтва), також не надано доказів звернення за отриманням документів про причини та обставини поранення до відповідних органів, зокрема і до архівних установ Російської Федерації.
Крім того, з військового квитка позивача вбачається, що будь-яка інформація про наявність у нього поранень, отриманих під час проходження військової служби, в ньому відсутня.
/ а.с.10 - 11 /
Враховуючи ці обставини, суд вважає, що в зв'язку з невиконанням позивачем вимог даного Порядку та ненадання визначеного ним обсягу документів, необхідних для вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, рішення МО України про повернення цих документів для доопрацювання є правомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи дані норми закону, а також те, що законодавством чітко визначений порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі поранення чи інвалідності військовослужбовців, недотримання позивачем визначених вище приведеним Порядком обов'язкових вимог до подачі відповідної заяви та документів до неї, дії відповідача по поверненню документів на доопрацювання є законними та здійсненими в межах наданих повноважень.
При цьому закон не позбавляє позивача права повторного звернення з заявою та необхідним пактом документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст.9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 26 грудня 2013 року, ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суд
В позові ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування протоколу та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судоми частини 3 статті 160 цього кодексу, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя