Справа № 758/2805/17
Категорія 13
27 лютого 2017 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н. М.,
при секретарі Калашніковій Л.Д.,
за участю представника заявника - лікаря-психіатра Ломтєвої В.О.,
прокурора Павліченко В.О.,
законного представника недієздатної особи - ОСОБА_2,
в присутності особи, стосовно якої вирішується питання надання
психіатричної допомоги, - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві цивільну справу за заявою Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» у м.Києві Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заінтересована особа: ОСОБА_2,про госпіталізацію до психіатричного закладу особи, визнаної недієздатною, -
24.02.2017 р. до Подільського районного суду м.Києва надійшла заява психіатричного закладу, в якому заявник просить прийняти рішення про госпіталізацію до ТМО «Психіатрія» ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заява мотивна тим що, 23.02.2017 р. о 10:50 год. швидкою медичною допомогою до ТМО «Психіатрія» у зв'язку з погіршенням психічного стану був доставлений ОСОБА_3 Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 06.12.2011 р. ОСОБА_3 визнаний недієздатним, опікуном призначено його мати ОСОБА_2 В зв'язку із загостренням психічного захворювання пацієнт ОСОБА_3 був госпіталізований. За висновками лікарсько-консультативної комісії, враховуючи хронічний психічний стан пацієнта та зміну поведінки, ОСОБА_3 потребує лікування в умовах психіатричного стаціонару. Але рішенням Конституційного суду України від 01.06.2016 р. визнано неконституційним положення ст.13 Закону України «Про психіатричну допомогу» щодо можливості госпіталізації особи, визнаною у встановленому законом порядку недієздатною, до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю. А тому просить прийняти рішення про госпіталізацію до ТМО в судовому порядку.
В судовому засіданні представник психіатричного закладу Ломтєва В.О., яка також є і лікарем-психіатром, підтримала заяву та надала пояснення, аналогічні викладеним в заяві обставинам, вказавши, що хвороба, на яку страждає пацієнт, є тяжким психічним захворюванням, та якщо його зараз не лікувати стаціонарно, то наслідки є не передбачувані, що зможе потягнути за собою те, що ОСОБА_3 буде небезпечний для оточуючих та безпосередньо для себе. Госпіталізація ОСОБА_3 до психіатричного закладу відбувалась у невідкладному порядку, при цьому опікун ОСОБА_2 надала згоду на госпіталізацію недієздатного пацієнта ОСОБА_3, але її згода не може бути прийнята.
В судовому засіданні недієздатна особа ОСОБА_3, присутність якої відповідно до ст.281 ч.2 ЦПК України є обов'язковою, не заперечував проти лікування в психіатричному закладі, вказавши, йому треба підлікуватись.
Законний представник - опікун недієздатного в судовому засіданні просила надати дозвіл на госпіталізацію її сина та пояснила, що останній страждає на психічну хворобу, є інвалідом 2 групи безстроково, в останній час кидається на людей, є дуже агресивним, відмовляється від ліків та їжі. В зв'язку із загостренням стану сина, який вже став небезпечний для нього та оточуючих, викликала швидку психіатричну допомогу та вимушена була звернутися до психіатричного закладу з метою госпіталізації сина.
Прокурор в судовому засіданні вважав вимоги психіатричного закладу обґрунтованими та заснованими на законі, вказавши, що в зв'язку із загостренням психічного стану недієздатного, він потребує лікування в умовах стаціонару психіатричного закладу.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Згідно з рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 06.12.2011 р. у цивільній справі № 2-о-239/11 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаний недієздатним, опікуном призначена його мати - ОСОБА_2
Встановлено, що 23.02.2017 р. о 10:50 год. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, був доставлений ШМПД до ТМО «Психіатрія» та госпіталізований у зв'язку з погіршенням психічного стану. Опікун ОСОБА_2 звернулась із заявою до психіатричного закладу про госпіталізацію недієздатного ОСОБА_3
На підставі Рішення Конституційного Суду N 2-рп/2016 від 01.06.2016 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», згідно з яким особа визнана у встановленому законом порядку недієздатною, госпіталізується до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна.
Відповідно до ст.70 ч.2 Закону України «Про Конституційний Суд України» КСУ вказав на такий порядок виконання цього рішення: до моменту законодавчого врегулювання питання забезпечення судового контролю за госпіталізацією до психіатричного закладу недієздатної особи на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря психіатра така госпіталізація можлива лише за рішенням суду.
Підстави, за якими відбувається госпіталізація особи за судовим рішенням, передбачені ст.14 Законом України «Про психіатричну допомогу.
Відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Згідно рішення комісії лікарів-психіатрів від 23.02.2017 р., комісія, оглянувши ОСОБА_3, прийшла до висновку, що ОСОБА_3 страждає на тяжке хронічне психічне захворювання: шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, виражений апатико-дисоціативний дефект, галюцинаторно-параноїдний синдром, потребує стаціонарного лікування у ТМО «Психіатрія».
Як вбачається з наданих документів, ОСОБА_3 страждає на тяжкий психічний розлад, внаслідок чого він вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього, під час загострення може бути небезпечним для себе та оточуючих.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 підлягає примусовій госпіталізації та лікуванню, оскільки страждає важким психічним захворюванням, яке загрожує йому особисто та оточуючим.
Таким чином, заява психічного закладу є обґрунтованою та заснованою на законі, в зв'язку з чим підлягає задоволенню.
На підставі ст.282 ч.2 ЦПК України рішення про задоволення заяви є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Із заявою до суду психіатричний заклад звернувся у встановлений законом строк. Розгляд заяви відбувається судом у встановлений законом строк (з урахуванням вихідних днів).
На підставі викладеного, ст.ст.13, 14-16 Закону України «Про психіатричну допомогу», керуючись ст.ст.208-209, 212, 213, 214-215, 281-282 ЦПК України, -
Заяву Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» у м.Києві Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заінтересована особа: ОСОБА_2 про госпіталізацію до психіатричному закладу особи, визнаної недієздатною, - задовольнити в повному обсязі.
Надати дозвіл на госпіталізацію до Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» у м.Києві Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який визнаний недієздатним рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 06 грудня 2011р.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. М. Ларіонова