печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56724/16-к
13 лютого 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за клопотанням ОСОБА_5 про скасування арешту майна,-
17.11.2016 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна.
В обґрунтування доводів та вимог клопотання ОСОБА_5 посилається на те, що 23.08.2016 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва за клопотанням старшого слідчого в ОВС ГСУ НП Украхїни ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12015100060002625 накладено арешт на належний йому на праві власності автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER 150 VX.
В судове засідання, призначене на 13.02.2017 року ОСОБА_5 не з'явився, про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечував.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, а також дослідивши матеріали судового провадження, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2015 за № 12015100060002625, у якому розслідуються обставини, за яких викрадені на території України транспортні засоби узаконюються під реєстраційними даними автомобілів аналогічних моделей, які зареєстровані на території АР Крим. Таким чином встановлено спосіб легалізації викрадених на території України автомобілів елітних моделей, які в підрозділах реєстраційно-екзаменаційної роботи при УДАІ ГУМВС України в м. Києві та Головного сервісного центру МВС України реєструвались під видом аналогічного автомобіля, що офіційно зареєстрований в базі даних ДАІ на території АР Крим, що на даний час вважається тимчасово окупованою територією. Крім того, в підрозділах Головного сервісного центру МВС України в м. Києві вилучено ряд свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, які згідно висновків експерта не відповідають встановленим зразкам аналогічних бланків свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, що перебувають в офіційному обігу на території України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2016 року у справі 757/40912/16-к за клопотанням сторони кримінального провадження - старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ Національної поліції України ОСОБА_4 , погодженим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 накладено арешт на автомобіль моделі «TOYOTA LAND CRUISER 150 VX 4.0L», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 державний номерний знак НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_5 із забороною користування, розпорядження та відчуження його на користь третіх осіб.
Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим в судовму засіданні встановлено, що досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на майно на теперішній час відпала, а відтак слідчий суддя відмовляє в задоволенні поданого клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1