23.02.2017 Справа № 756/2154/17
Унікальний 756/2154/17
Провадження 2/756/2592/17
про залишення заяви без руху
23 лютого 2017 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Н.О. Яценко, розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення коштів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з вищевказаною позовною заявою.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву необхідно залишити без руху у зв'язку з порушенням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а саме:
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 119 ЦПК України.
Згідно з ч.ч. 3, 5, 6 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Позивачем вимоги, передбачені вказаними законодавчими нормами, не виконані, зокрема, ним чітко не викладені обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, не зазначено доказів на підтвердження кожної обставини чи наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Проте позивачем не додано до позовної заяви квитанції про сплату судового збору за подання до суду позову з вимогами немайнового та майнового характеру. Натомість у ній зазначено, що позивач при пред'явленні позову керується положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», а тому він звільнений від сплати судового збору.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виконавцем є суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
Пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Таким чином, дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини, які виникли між виконавцем послуг та їх споживачем, при цьому виконавець повинен бути суб'єктом господарювання.
З позовної заяви вбачається, що у даному випадку виник спір з приводу виконання умов договору підряду, укладеного між ОСОБА_1 (замовник) та СПД ОСОБА_2 (підрядник). Позивачем до позовної заяви не додано документів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2, укладаючи зазначений договір, діяв як суб'єкт господарювання (суб'єкт підприємницької діяльності) чи його уповноважена особа, а не як фізична особа.
До того ж норми ЗУ «Про судовий збір» при темпоральному вирішенні колізії мають перевагу над нормами ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки прийняті пізніше ніж ЗУ «Про захист прав споживачів».
Відтак позивачу слід сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу у розмірі та в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.
Позивач у своїй позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір побутового підряду, однак не зазначає посилання на докази на підтвердження того, що даний договір дійсно був укладений (в матеріалах справи відсутня квитанція або інший документ, виданий підрядником, що підтверджує укладення договору).
Крім того, згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 2 ст. 16 ЦК України визначає загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просить суд розглянути та зафіксувати правові підстави існуючих на цей час цивільно-правових взаємовідносин між позивачем та відповідачем і виконання ними своїх обов'язків та майнових прав за публічним договором побутового підряду виготовлення заготовок з матеріалу замовника, однак, не зазначає посилання на законодавчі норми, які передбачають даний спосіб захисту порушеного права. Таким чином, позивачеві слід уточнити свої позовні вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.119,120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення коштів - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ували.
В разі невиконання ували суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.О. Яценко