Справа № 755/2499/17
"20" лютого 2017 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).
Відповідно ч.1 ст.109 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Зважаючи на викладене, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 Цивільного кодексу України і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Разом з тим, при звернені з цим позовом до суду позивачем не надано належних доказів, які мали підтвердити фактичні дані, які підтверджують, що відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1, враховуючи той факт, що позивачем надано Договір оренди житлового приміщення від 11 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, яким позивач підтверджує своє місце проживання в орендованій квартирі АДРЕСА_1.
Форма і зміст позовної заяви визначена в статі 119 Цивільного процесуального кодексу України, як передбачено нормою даної статті, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.
Як роз'яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.
Як передбачено частиною п'ятою статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн.).
При зверненні з позовом до суду, позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 551,21 грн., що не може слугувати належним доказом сплати судового збору в повному обсязі, що зумовлює залишення позову без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків для сплати судового збору.
На викання ухвали суду, позивач має надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 88 грн.80 коп.
Звертаю увагу, що пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Додатково роз'яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №31216206700005, МФО №820019, відкритий в ГУДК України в м. Києва, отримувач УДК в Дніпровському районі м. Києва.
Відповідно до положень ч.4 та ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Звертаючись з позовом до суду, позивачем не надано висновку відповідного органу опіку та піклування щодо розв'язання спору між батьками дітей про участь у вихованні дитини, відсутні докази та не міститься посилання на їх наявність щодо місця проживання (реєстрації) дитини разом з матір'ю (батьком), характеризуючи дані про особу батька (матері) дитини, їх майновий стан та житлові умови, інше.
За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.119, 121, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини залишити без руху, про що повідомити позивачу та надати йому строк до „03" березня 2017 р. для виправлення вказаних недоліків.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.