Справа № 755/2315/17
"21" лютого 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді - Катющенко В.П.
розглянувши у порядку скороченого провадження, адміністративну справу за адміністративним позовом: ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання нечинним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а також зобов'язання його вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати нечинним та скасувати рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку їй пенсії за вислугу років; зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський відділ) провести перерахунок пенсії, призначеної йому відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12 липня 2001 року «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідок Генеральної прокуратури України від 29 вересня 2016 року № 18-1273зп від 29 вересня 2016 року № 18-1274зп у розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати пенсії з 01 лютого 2016 року; судові витрати покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський відділ) та одержує пенсію за вислугою років згідно з Законом України «Про прокуратуру» (від 05 листопада 1991 року з подальшими змінами та доповненнями), який діяв на час її призначення, у розмірі 90% від середнього заробітку, до якого включено всі види оплати праці, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. 01 лютого 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та від 27 липня 2016 року № 488, до якої долучив довідки Генеральної прокуратури України від 29 вересня 2016 року № 18-1273зп та від 29 вересня 2016 року № 18-1274зп. Згідно з вказаними довідками він дійсно працював в Генеральній прокуратурі України на посаді заступника начальника управління - начальника відділу. Рішенням відповідача від 01 лютого 2017 року № 1004/15 йому фактично відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, оскільки згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а тому пенсії за цим Законом не призначаються та раніше призначені пенсії не перераховуються. Вказане рішення суб'єкта владних повноважень є незаконним та таким, що підлягає скасуванню повністю. У тексті оскаржуваного рішення (абз. 3) відповідачем навмисно змінено (розширено) зміст пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII шляхом додавання до тексту оригіналу слів - (перерахунку, перераховуються), хоча в наведеному Законі йдеться лише щодо призначення пенсій, і не стосується їх перерахунку. Спірні правовідносини, що склались між ним та відповідачем врегульовані Конституцією України, Законами України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення їй пенсії) та від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. Станом на момент призначення йому пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно з Законом України «Про прокуратуру», на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Разом із тим, на момент його звернення до територіального органу Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії у порушення вимог законодавства порядок такого перерахунку Кабінетом Міністрів України не визначений, хоча право на перерахунок прямо передбачене п. 13, п. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
13 лютого 2017 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.
16 лютого 2017 року Лівобережним об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було подано письмові заперечення, відповідно до яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у запереченні.
Таким чином, розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем та відповідачем докази та повідомлені ними обставини, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку скороченого провадження.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві) та отримує пенсію за вислугою років як працівник прокуратури відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
01 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії згідно довідки № 18-1273зп від 29 вересня 2016 року та довідки від 29 вересня 2016 року № 18-1274зп.
Відповідно до довідки № 18-1273зп від 29 вересня 2016 року, виданої Генеральної прокуратурою України, ОСОБА_1 дійсно працював в Генеральній прокуратурі України на посаді заступника начальника управління - начальнику відділу. Заробітна плата на 03 серпня 2016 року складається: основний оклад - 4 114,00 гривень, класний чин - 135,00 гривень, вислуга років - 1439,90 гривень. Інші виплати, які передбачені чинним законодавством: 19780,56 * 1,24 = 24527,89 гривень. Всього: 4114,00 + 135,00 + 1439,90 + 24527,89 = 30216,79 гривень. Посадовий оклад та надбавка за класний чин на 02 серпня 2016 року = 3291 + 135 = 3426, на 03 серпня 2016 року = 4114 + 135 = 4249 (4249:3426 = 1,24).
Згідно довідки № 18-1274зп від 29 вересня 2016 року, виданої Генеральною прокуратурою України, станом на 13 жовтня 2015 року заробітна плата ОСОБА_1 складається: основний оклад - 3291,00 гривень; класний чин - 135,00 гривень; вислуга років - 1199,10 гривень. Інші виплати, які передбачені чинним законодавством: 19392,71 * 1,02 = 19780,56 гривень. Всього: 3291,00 + 135,00 + 1199,10 + 19780,56 = 24405,66 гривень. Посадовий оклад та надбавка за класний чин: на 12 жовтня 2015 року = 3220,00 +135 = 3355; на 13 жовтня 2015 року = 3291,00 + 135 = 3426 (3426:3355 = 1,02).
Відповідно до листа-відповіді Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01 лютого 2017 року № 1004/15, позивачу було роз'яснено, що з 01 червня 2015 року пенсія в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру», не призначається, раніше призначені пенсії не перераховуються, у зв'язку з чим провести перерахунок пенсії в управління відсутні законні підстави.
В той же час, суд не може погодитися з даними твердженнями сторони відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно ж до нової редакції ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними Законом № 213-VIII від 02.03.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»), пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, нова редакція ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності цими законами.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України» Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Тому звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Пенсія позивачеві була призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 2009 року, тобто до набрання чинності цими законами. Крім того, зміни внесені до вказаної статті стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку, у зв'язку з чим новий порядок призначення та виплати пенсії, встановлений вищевказаними законами, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивачеві підлягає застосуванню положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на момент призначення позивачеві пенсії.
Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» 05.11.1991 № 1789-XII (в редакції від 25 вересня 2008 року, яка була чинною на момент призначення позивачу пенсії), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Таким чином, враховуючи, що позивач був звільнений з посади у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років у 2009 році, при перерахунку пенсії має бути застосовано відсоткове збільшення за кожний повний рік роботи понад 10 років на посадах в органах прокуратури.
Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 213-VIII від 02.03.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 213-VIII від 02.03.2015 не зазнали.
Як встановлено пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11 жовтня 2016 року по справі № 465/3463/15-а.
Частиною 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав на необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічно правову позицію висловив і Верховний Суд України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13) та 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13).
Аналізуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про визнання неправомірними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років та зобов'язання Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський відділ) провести перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12 липня 2001 року «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідок Генеральної прокуратури України від 29 вересня 2016 року № 18-1273зп від 29 вересня 2016 року № 18-1274зп у розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати пенсії з 01 лютого 2016 року. Щодо скасування рішення відповідача про відмову позивачу у здійсненні перерахунку, то дані позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відмова у перерахунку пенсії була викладена листом відповідача, при цьому відомостей про рішення, винесене з даного питання, матеріали справи не містять.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання нечинним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а також зобов'язання його вчинити певні дії.
На підставі ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст.ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 2, 17, 69, 71, 94, 158, 159, 160, 162, 163, 167, 183-2 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання нечинним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а також зобов'язання його вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років - неправомірними.
Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський відділ) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12 липня 2001 року «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідок Генеральної прокуратури України від 29 вересня 2016 року № 18-1273зп від 29 вересня 2016 року № 18-1274зп у розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати пенсії з 01 лютого 2016 року.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: