Справа № 755/3224/17
"24" лютого 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури м. Києва молодший радник юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокуророром третього відділу процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесенного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000000173 від 11.02.17 за ч. 2 ст. 191 КК, -
До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло вищезазначене клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури м. Києва молодший радник юстиції ОСОБА_3 , яке обгрунтоване тим, що третім слідчим відділом прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 11.02.17 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000000173 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
У ході проведених слідчих дій встановлено, що з 2009 року по сьогоднішній день відносно ЗАТ «Київгума» триває процедура банкрутства, яка зараз знаходиться у стадії ліквідації, зокрема, постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2013 р. у справі № 5002-19/5719.2-2010 закрите акціонерне товариство «Київгума» (ідентифікаційний код 31812293) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_5 (свідоцтво №1262 від 26.06.2013; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
15.11.2013, відповідно до зазначеної Постанови суду в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був внесений запис про те, що дане підприємство знаходиться на стадії ліквідації та ОСОБА_5 виконує функції керівника та ліквідатора ЗАТ «Київгума».
26.05.2016 до державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань був незаконно внесений запис №18821070025014721, про те що ОСОБА_6 є керівником ЗАТ «Київгума» з 29 квітня 2016 року.
Внесення запису відбулось на підставі документів, поданих представником ЗАТ «Київгума» ОСОБА_7 , зокрема реєстраційної картки, протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ «Київгума» №14 від 29.04.2016 року, довіреності.
Серед документів, які подавалися для реєстрації, був протокол загальних зборів акціонерів (учасників) ЗАТ «Київгума» №14 від 29.04.2016, згідно якого ОСОБА_6 було призначено директором ЗАТ «Київгума» та уповноважено його на проведення необхідних реєстраційних дій.
В той же час, повноваження усіх органів управління ЗАТ «Київгума» були припинені 08.11.2013 постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2013 у справі № 5002-19/5719.2-2010 та згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
Кримським територіальним управлінням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Розпорядженням №3-КР-1-З від 26.03.2014 року було зупинено обіг акцій ЗАТ «Київгума», що підтверджується листом НКЦПФР № 12/02/23542/нк від 16.12.2014 року.
Так, відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
У відповідності до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 7 ст. 46 Закону ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута.
У свою чергу, посадова особа Відділу з питань Державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_8 , користуючись своїм службовим становищем, використала надані документи та внесла запис про призначення керівником ЗАТ «Київгума» ОСОБА_6 з 29.04.2016 всупереч п. 2 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Всупереч вимогам ч. 5 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» посадова особа відділу з питань Державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_8 не відмовила у здійсненні реєстраційних дій.
Тобто, державним реєстратором було прийнято завідомо протиправне, незаконне рішення та внесено до державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформацію про те що ОСОБА_6 є керівником ЗАТ «Київгума» з 29.04.2016 року за відсутності жодної на те правової підстави.
Так, відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій.
В свою чергу, систему органів у сфері державної реєстрації становлять:
1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб'єкти державної реєстрації.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суб'єктів реєстрації, зокрема ст. 6 вказаного закону визначено, що державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Також, згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Враховуючи те, що з метою досягнення ОСОБА_6 свого наміру щодо призначення його керівником ЗАТ «Київгума», для здійснення державної реєстрації керівника підприємства, він може надати реєстратору протокол загальних зборів акціонерів ЗАТ «Київгума», а тому є потреба у арешті корпоративних прав щодо права внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо змiни керiвника.
В судовому засіданні слідчий заявлене клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити дане клопотання з підстав викладених у ньому.
В свою чергу, враховуючи положення ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати дане клопотання у відсутність інших учасників процесу, та дослідивши надане клопотання на відповідність КПК України кримінальне провадження, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного.
В силу положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка передбачає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені даною статтею Кодексу.
Клопотання органу досудового розслідування відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Тож, слідчий суддя погоджується з заявником, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у даній статті цього Кодексу, та зокрема забезпечить виконання завдань такого арешту та досягнення його мети передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий судя,-
постановив :
Клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури м. Києва молодший радник юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокуророром третього відділу процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесенного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000000173 від 11.02.2017 за ч. 2 ст. 191 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на корпоративні права Закритого акціонерного товариства «Київгума» (код ЄДРПОУ 31812293) та заборонити державним реєстраторам усіх відділів з питань Державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та нотаріусам проведення реєстраційних дій та внесення будь-яких змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо змiни керiвника Закритого акціонерного товариства «КИЇВГУМА» (код ЄДРПОУ 31812293).
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1