Ухвала від 21.02.2017 по справі 755/549/17

Справа № 755/549/17

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів.

Одночасно до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 та зобов'язати державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації Макарівської районної державної адміністрації накласти арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

У пункту 3 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» підкреслено, що згідно з п. 1 ч. 1 статті 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 4 ст.334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку в АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу №6778 від 14 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П. Загальна вартість нерухомого майна становить 342 919,00 грн.

Враховуючи наявність спору між сторонами, характер позовних вимог, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, яке просить застосувати позивач його позовним вимогам, суд вважає можливим прийняти заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Позивачем також заявлено вимоги про зобов'язання державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації Макарівської районної державної адміністрації накласти арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи те, що рішення суду є підставою для державної реєстрації суд не вбачає підстав для зобов'язання державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації Макарівської районної державної адміністрації накласти арешт на нерухоме майно.

З урахуванням викладеного суддя приходить висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову частково: накласти арешт на житловий будинок в АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 в розмірі 1/1 частки, згідно договору купівлі-продажу №6778 від 14 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу № 6778 від 14 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.Є.Арапіна

Попередній документ
64965135
Наступний документ
64965137
Інформація про рішення:
№ рішення: 64965136
№ справи: 755/549/17
Дата рішення: 21.02.2017
Дата публікації: 01.03.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.11.2018)
Результат розгляду: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
Дата надходження: 14.11.2018