Справа № 164/215/17 Провадження №11-сс/773/87/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
23 лютого 2017 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника володільця майна - ОСОБА_7 ,
розглянувши апеляційну скаргу володільця майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Маневицього районного суду Волинської області від 17 лютого 2017 року про арешт майна,
Слідчий СВ Маневицького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме: автомобіля „Renault Premium”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом „Krone SDP 27”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_10 , необрізаної дубової дошки, кубомасою 17.5 м3, накладної № 3 від 14 лютого 2017 року, які належать ОСОБА_8 .
Частково задовольняючи клопотання, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що вилучене під час огляду місця події майно є предметом злочину, і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу слідчого судді в частні наладення арешту на належне їй майно, скасувати, в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно відмовити, вилучене майно повернути їй, як його власнику.
ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі покликається на те, що арешт на майно накладений безпідставно та незаконно.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, пояснення представника володільця майна ОСОБА_7 , який апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити, прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, суд апеляційної інстанції дійшов до наступного висновку.
Згідно з ст .41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з матеріалів провадження, 14 лютого 2017 року до ЄРДР було внесено відомості та відкрито кримінальне провадження № 12017030160000042 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України.
Цього ж дня, проведено огляд місця події та було вилучено вантаж дошки необрізаної дубової дошки, кубомасою 17.5 м3, накладну № 3 від 14 лютого 2017 року.
Під час апеляційного розгляду вказаного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Маневицького районного суду від 17 лютого 2017 року про задоволення клопотання слідчого СВ Маневицького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про арешт майна, апеляційним судом встановлено, що обставин, які б свідчили про необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно не вбачається, оскільки в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування підозра будь-кому не оголошувалась, санкція статті за якою внесені відомості до ЄРДР додаткової міри покарання у виді конфіскації майна чи спеціальної конфіскації не передбачає, ризиків знищення чи пошкодження речових доказів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий та прокурор не навели законних підстав для арешту необрізаної дубової дошки, кубомасою 17.5 м3, накладної № 3 від 14 лютого 2017 року, які належать ОСОБА_8 , а тому ухвала слідчого судді у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нової ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Апеляційний суд,
Апеляційну скаргу володільця майна ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 17 лютого 2017 року про накладення арешту на майно скасувати та постановити нову, якою в клопотанні слідчого СВ Маневицького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 про арешт майна - відмовити.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді