Справа №: 272/1080/16-ц
Провадження № 2/272/43/17
22 лютого 2017 року
Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді - Чуб І.А.,
з участю : секретаря - Яцюк В.С.,
представника відповідачів - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ПАТ КБ “Приватбанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, суд,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що 15.05.2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № МА - 13-07 за умовами якого останній отримав кредит в сумі 10000,00 доларів США на термін до 14.05.2010 року. На забезпечення виконання зобов'язань було укладено договір поруки № МА - 13-07 з ОСОБА_3, за яким в разі невиконання або порушення виконання умов кредитного договору № МА -13-07 ОСОБА_3 взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2. Згідно кредитного договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення заборгованості щомісяця в період сплати, а саме надавати грошові кошти для погашення заборгованості, відсотків, комісію, а також інші витрати згідно кредитного договору. Відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. Позивачем було направлено на адресу відповідачів повідомлення із зазначенням невиконаних зобов"язань за кредитним договором № МА -13 - 07 та проханням погасити заборгованість по кредиту. Однак вимога залишена без задоволення. Станом на 22.08.2016 року відповідач має заборгованість в розмірі - 13628,40 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.08.2016 року становить 344253,38 гривень, яка складається з наступного: 3613,58 доларів США - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 10014,82 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку, а також судовий збір у розмірі - 5163,80 гривень.
Представник позивача направив до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, зазначиши, що позовні вимоги повністю підтримує. Також направив до суду письмові пояснення на заперечення відповідачів (а.с.43-53), в яких не погодився із запереченнями відповідачів, вважав позовні вимоги обгрунтованими та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав з підстав викладених в своїх письмових запереченнях (а.с. 41), просив відмовити в задоволенні позовних вимог за строками позовної давності.
Відповідач ОСОБА_3 подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити за безпідставністю, оскільки право вимоги до нього як поручителя банк не має в зв'язку із припиненням поруки відповідно до ст. 559 ч.4 ЦК України (а.с. 39-40).
Представник відповідачів ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях, зазначивши, що дійсно відповідач ОСОБА_2 отримував кредит у банку в сумі 10000 дол. США, однак банк нав'язав йому кредит у доларах, хоча останній мав намір взяти кредит у гривнях, спочатку сплачували кошти по кредиту, потім через важкий матеріальний стан та в зв'язку з підвищенням курсу долара не могли вчасно сплачувати платежі. Вважала, що строк позовної давності для стягнення боргу за кредитом з ОСОБА_2 минув, порука припинила дію, крім того, у них було вилучене заставне майно, яке було продано позивачем та кошти спрямовані на погашення кредиту, тому просила в задоволенні позовних вимог відмовити.
Судом встановлено, що 15.05.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № МА - 13-07 за умовами якого останній отримав кредит в сумі 10000,00 доларів США на термін до 14.05.2010 року (а.с.10-13). Згідно кредитного договору відповідач зобов'язувався здійснювати погашення заборгованості щомісяця в період сплати, а саме надавати грошові кошти для погашення заборгованості, відсотків, комісію, а також інші витрати згідно кредитного договору. Відповідно до договору поруки № МА - 13-07 ОСОБА_3 взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 за кредитним договором № МА - 13- 07 від 15.05.2007 року (а.с. 14).
Згідно кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язувався до 14.05.2010 року повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та пеню.
Відповідно до довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 21.03.2014 року ОСОБА_2 добровільно були передані заставні автомобілі : автомобіль ВАЗ-210 легковий, голубий, р/н А НОМЕР_1, шасі 2637286, 1978 року випуску; автомобіль BARCAS VEB, легковий пасажирський-В, червоний, р/н НОМЕР_2, шаси NB 1014021217008, 1990 року випуску; причіп ПГА легковий В, зелений, р/н НОМЕР_3, шасі у7prval НОМЕР_4, 2005 року випуску; автопричіп ПГ-10 Конек-1, легковий, сірий, р/н 3437 Н, шасі 95004417, 1995 року випуску реалізовані (без зняття з обліку) в рахунок погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.90). Із довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» видно, що кошти, які були отримані від реалізації заставного майна було розподілено між рахунками за кредитним договором, а саме - 11.01.2013 року - 62,56 доларів США, 31.01.2013 року - 187,66 доларів США, 02.09.2013 року - 112,60 доларів США, 17.09.2013 року - 168,90 доларів США, та дані грошові кошти були розподілені на погашення простроченого тіла кредиту та пені, що також підтверджується меморіальними ордерами (а.с. 96-102). Однак вказаними коштами було погашено лише частину боргу за кредитом.
Повідомленням від 23.08.2016 року № 30.1.0.0/2-75EZRLES00RY0 відповідачів було повідомлено про наявну заборгованість та необхідність її погашення (а.с.7-9).
В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 не виконав належним чином свої зобов"язання щодо повернення кредиту в обумовлені договором строки та своєчасного здійснення плати за користування кредитом, почав допускати прострочення строків виконання зобовязань. Згідно розрахунку, зробленого позивачем, сума несплаченого боргу по кредиту станом на 22.08.2016 року становить 13628,40 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.08.2016 року складає 344253,38 гривень яка складається з наступного : 3613,58 доларів США - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 10014,82 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4-6).
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ст. 264 ч.1 ЦК України - Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Із виписки по рахунку відповідача ОСОБА_2 видно, що ним здійснювалося погашення заборгованості, останнє з яких було 31.10.2014 року (а.с. 48-53), що свідчить про визнання боргу відповідачем та переривання строку позовної давності.
Позивач звернувся до суду 05.10.2016 року, остання проплата по кредиту була 31.10.2014 року, кредитним договором визначена позовна давність у п'ять років п.6.8 Кредитного договору, тому позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності та підстав для застосування строків позовної давності немає.
Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 13628,40 доларів США, що за курсом НБУ 25.26 становить 344253 грн. 38 коп., яка складається: заборгованість за кредитом - 3613,58 доларів США; проценти за користування кредитом - 10014,82 доларів США, згідно розрахунку позивача.
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно п.10 договору поруки укладеного між ПАТ « КБ Приватбанк» та ОСОБА_3, передбачено, що цей договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с. 14).
Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до частин першої, третьої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
На підставі частини першої статті 252, частини першої статті 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку її припинення, а умова договору поруки про його дію до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки.
Разом з тим п.11 договору поруки передбачено, що сторони дійшли згоди, що строк (позовна давність) в межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого права або інтересу, встановлюється протягом п'яти років.
Таким чином, у договорі поруки не встановлено строк її дії відповідно до статті 252 ЦК України, а тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після закінчення цього строку припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Таким чином, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, встановленого сторонами в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія і поручитель не виконав указані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право (Правова позиція ВСУ від 24.02.2016 року у справі №6-2239цс15).
Отже вимогу до поручителя повинен був пред'явити протягом шести місяців, що відповідає правовій позиції ВСУ від 21 січня 2015 року у справі № 6-190 цс14. Однак з такою вимогою банк звернувся поза межами шестимісячного строку, а також і поза межами п'ятирічного строку.
Виходячи із наведеного, суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на підставі договору поруки № МА - 13 - 07 від 15.05.2007 р. з цих підстав не підлягають задоволенню, а тому в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 5163,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_5, на користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованість за кредитним договором № МА-13-07 від 15.05.2007 року в сумі 13628,40 доларів США, що за курсом НБУ 25.26 становить 344253 грн. 38 коп., яка складається: заборгованість за кредитом - 3613,58 доларів США; проценти за користування кредитом - 10014,82 доларів США та судовий збір в сумі 5163 грн. 80 коп..
В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:ОСОБА_4